Відповідно до ст.21 КЗпП України працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на кiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iнше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторiн.
Сумiсництвом вважається виконання працiвником, крiм своєї основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому самому підприємстві (внутрішне сумісництво) або на iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або в громадянина за наймом (зовнішне сумісництво).
У разі роботи одночасно на кількох підприємствах (у фізосіб) або одночасно на одному і тому ж підприємстві на кількох посадах прийнято виділяти основне робоче місце і роботу за сумісництвом. Основним робочим місцем прийнято вважати те підприємство, де зберігається трудова книжка працівника (якщо йдеться про сумісництво на одному підприємстві, то одна з посад є основною, а друга — за сумісництвом). Це пов'язано з тим, що, згідно з п. 1.1 Iнструкції №58, трудова книжка ведеться тільки за основним місцем роботи. Записи у трудову книжку про роботу за сумісництвом робляться лише за бажанням працівника.
У разі прийняття на роботу за сумісництвом відповідна особливість («за сумісництвом») зазначається у заяві та у наказі про прийняття на роботу.
При внутрішньому сумісництві табелювання обліку використання робочого часу проводиться окремо за основним місцем роботи так і за роботою по сумісництву.
Тривалiсть роботи за сумiсництвом не може перевищувати чотирьох годин на день i повного робочого дня у вихiдний день. Загальна тривалiсть роботи за сумiсництвом упродовж мiсяця не має перевищувати половини мiсячної норми робочого часу. Оплата працi за сумiсництвом проводиться за фактично виконану роботу.
Тривалість відпустки сумісника і порядок її оплати нічим не відрізняється від відпустки основних працівників. Навіть якщо працівник працює на 0,5 ставки або за погодинною оплатою, якщо, приміром, тривалість відпустки, установлена на цій посаді, становить 24 календарних дні, то для сумісника вона також становитиме 24 календарних дні й оплачуватиметься виходячи з повного фактичного заробітку. Звісно, на розмір оплати відпустки вплине те, що оплата праці сумісника, який працює на 0,5 ставки, є вдвічі нижчою від оплати праці працівника, що працює на цій посаді повний день.
Внутрішній сумісник (коли працівник, крім основної посади, суміщає іншу посаду на цьому ж підприємстві) має право на щорічну основну відпустку окремо за кожною посадою. Тобто робота за кожною з таких посад з метою надання відпустки розглядається як робота за окремим трудовим договором. I тривалість таких відпусток, і стаж для їх надання встановлюються окремо. Це треба враховувати у кадрових наказах, особливо якщо працівник суміщає посади з різною тривалістю відпустки.
Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону «Про відпустки», за бажанням працівника щорічна основна відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Крім того, згідно зі ст. 25 Закону «Про відпустки», сумісникам обов'язково за їхнім бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати (за власний рахунок) на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи. Звичайно, що для цього необхідно надати відповідне підтвердження та зазначити про це у заяві.
Порядок роботи сумiсникiв та оплата їхньої працi регулюється постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.1993 № 245 "Про роботу за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй" та Положенням про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй, затвердженим наказом Мiнпрацi, Мiн'юсту i Мiнфiну України вiд 28.06.1993 № 43.