Податкова інспекція повідомляє:

Понад півтисячі заходів – для попередження корупційних дій працівників фіскальної служби Вінниччини

  Понад півтисячі заходів з початку 2015 року проведено для попередження корупційних дій працівників фіскальної служби Вінниччини. Зокрема, внесено 94 офіційних застережень. Про це інформує управління власної безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області. Крім того, за ініціативи співробітників зазначеного управління здійснено 124 службових перевірки. Інформація підтвердилась у 80 випадках із них, що становить 65 % загальної кількості перевірок. Як наслідок керівникам територіальних органів ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС направлено 27 подань для вжиття заходів реагування. За результатами  розгляду яких, до дисциплінарної відповідальності притягнено 43 працівника (у т.ч. 11 працівників Вінницької митниці), до 7 вжиті заходи дисциплінарного впливу та 4 працівника звільнено. Також протягом січня-жовтня поточного року до правоохоронних органів направлено 37 матеріалів службових перевірок. Відтак, за матеріалами УВБ, органами прокуратури  області розпочато 14 кримінальних провадження та складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Для всіх небайдужих нагадуємо, що в управлінні власної безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області працює цілодобова лінія телефону „довіри” ((0432) 660205). Подзвонивши за цим номером, можна повідомити про факти корупційних або протиправних дій з боку співробітників територіальних органів фіскальної служби регіону чи Вінницької митниці ДФС. А ще поінформувати про випадки шахрайських дій невстановлених осіб, які від імені посадових осіб фіскальної служби вимагають кошти від суб'єктів підприємництва. 

УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області

Фіскальною службою спрощено процес електронного звітування

  ДФС спрощено процес укладання Договорів, надісланих в електронній формі, а саме, починаючи з 25 листопада 2015 року, платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку. До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів. Нагадаємо, що договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, яка надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008 за № 320/15011. Додатково інформуємо про запровадження нового електронного сервісу управління ЕЦП. Такий сервіс надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб та самостійно визначити термін, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера. Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» розроблено новий електронний формат Повідомлення. До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб. Сформоване Повідомлення обов’язково підписується керівником електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків. 

 

Пільги по земельному податку: особливості при оренді

  ДФС України листом від 06.11.2015 р. N 23718/6/99-99-15-03-02-15 нагадала при яких умовах не застосовується пільгове оподаткування земельним податком. В листі зазначається, що плата за землю належить до місцевих податків і відповідно встановлюється рішеннями сільської, селищної чи міської ради. Останніми також затверджуються пільги по даному податку з врахуванням норм ПКУ. Пунктом 284.3 статті 284 кодексу передбачено, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування. 

 

Платникам податку на прибуток: якщо товари чи послуги придбані у неприбуткової організації 

  Законом від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" розділ III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ викладено в новій редакції та передбачено розраховувати об'єкт оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень Кодексу. Нормами пп. 140.5.4 ст. 140 Кодексу передбачено збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 % вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій (крім бюджетних установ). Документом, що підтверджує статус неприбутковості організації, є Рішення про її внесення в Реєстр неприбуткових організацій (установ), видане контролюючим органом ДФС за їх місцезнаходженням з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості. Документами, що підтверджують статус бюджетної установи, можуть бути: положення про орган, установу чи організацію; статут органу, установи чи організації, рішення про створення; довідка (витяг) з ЄДРПОУ; лист вищого контролюючого органу, установи чи організації тощо. Винятком із загального правила збільшення фінансового результату є випадки, коли загальна вартість придбаних у неприбуткових організацій протягом року активів чи послуг, не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2015 році це становить 60900 гривень. Слід зазначити, що у разі, якщо сума операцій перевищує 60900 гривень, коригування фінансового результату до оподаткування, визначені цим підпунктом, проводяться на всю суму операцій. 

 

Основні правила оподаткування прибутку - 2015

  У 2015 році законодавчі положення щодо порядку оподаткування прибутку підприємств були кардинально змінені Законом від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". Нова редакція розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ змінила один з найважливіших елементів, який визначається Кодексом під час встановлення будь-якого податку, а саме: – об’єкт оподаткування, який наразі передбачає обчислення податкового прибутку із джерелом походження з України та за її межами на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату, визначеного у фінансовій звітності ( прибутку або збитку) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Страховики обчислюватимуть податок з прибутку за окремими правилами – до оподаткування залучатиметься дохід за договорами страхування і співстрахування, визначений як сума страхових платежів, страхових внесків чи страхових премій, нарахованих за  такими договорами. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування. Податок, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо об'єктів нежитлової нерухомості. Методика обчислення різниць викладена у відповідних статтях розділу ІІІ Кодексу. Це:  -      різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138);  -      різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечення для відшкодування майбутніх витрат та резерв сумнівних боргів (ст. 139);  -      різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій ( оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями; участь у капіталі інших платників; проведення коригування ціни при здійсненні контрольованих операцій за правилами трансфертного ціноутворення; втрати від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства; витрати по нарахуванню роялті на користь нерезидентів та відсотки на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних стандартів бухобліку) (ст. 140).   -      різниці щодо операцій з цінними паперами інвестиційною нерухомістю і біологічними активами ( ст. 141). Вимоги щодо коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) не поширюються на платників податку, у яких сума загального доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням ПДВ та акцизу) за звітний рік не перевищить двадцяти мільйонів гривень. Інформацію про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату на податкові різниці платник обов’язково має зазначити у річній податковій декларації. З 1 січня 2015 року, згідно з положеннями ст. 136 р. ІІІ ПКУ, базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків. Різні ставки податку на прибуток застосовуються при здійсненні страхової діяльності та до доходів нерезидентів. У 2015 році впроваджені окремі ставки, які застосовуються під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей і азартних ігор (в т.ч. казино). Під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із основною ставкою податку на прибуток (18%), ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах: - 3% за договорами страхування від суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування; - 0 % за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення. До доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 Кодексу застосовуються ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 %.  Під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у т.ч. казино) одночасно із базовою ставкою податку на прибуток (18%), ставка податку на дохід встановлюється у розмірі: - 10 % від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів; - 18 % від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у т.ч. казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю. 

 

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

  ЗУ від 28 грудня 2014 року № 71 -VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та ЗУ від 01 липня 2015 року № 569-VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо застосування РРО»  внесено зміни до ПКУ і, зокрема, ЗУ від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Метою змін до Кодексу та Закону № 265 є удосконалення механізму їх застосування та запобігання можливим порушенням з боку суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги). Абзац перший ст. 3 Закону № 265 викладено у такій редакції: «суб’єкти господарювання, які здійснюють операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:» і далі по тексту. Зазначені зміни до Закону пов’язані з поширенням застосування програмно-технічних комплексів самообслуговування (у тому числі не тільки для переказу готівкових коштів, а також і для оплати товарів, послуг) та забезпеченням контролю за готівковим обігом. Тобто з 01.01.2015 суб’єкти господарювання, які використовують ПТКС при розрахунках за реалізовані товари (надані послуги), повинні видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек). П. 2 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Одночасно із Закону № 265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет. Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, необхідністю захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги) і створення можливості звернення до судових органів для захисту прав та унеможливленням обігу контрафактних та контрабандних товарів. До п. 1 ст. 9 Закону № 265 внесено зміни щодо обов’язкового застосування РРО та РК при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У зв’язку з викладеним розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії), що також сприятиме захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісних послуг і створить можливість звернення до судових органів для захисту прав, унеможливить обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечить належний контроль обігу готівки. Таким чином, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах. Пункт 2 статті 9 Закону № 265 викладено у такій редакції: «при виконанні банківських операцій, крім: операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно- технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів». Отже, РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі- продажу іноземної валюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням ПТКС (із обов’язковим дотриманням вимог статті 3 цього Закону). Тобто з 01.01.2015 при використанні суб’єктами господарювання ПТКС повинні забезпечити видачу покупцеві розрахункового документа встановленої форми (фіскального чеку). Разом з тим, звертаємо увагу, що п. 8 р. II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено абзацами другим та третім у такій редакції: «З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно- касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів». Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 року електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (2-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків. Пункт 9 Прикінцевих положень Закону № 265 викладено у такій редакції: «суб’єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) - до 1 липня 2015 року. При цьому санкції за порушення вимог цього Закону у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб'єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання РРО, включених до Державного реєстру РРО, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року; суб'єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування - до 1 січня 2016 року». Отже, вказані суб’єкти господарювання, які з 01.01.2015 мають застосовувати РРО, звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону на півроку, що дає їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства. 

 

Заступник начальника Крижопільської ОДПІ,

начальник Томашпільського відділення                              О.Г.Білецький