Податкова інформує:

До уваги фізосіб - платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, граничний строк сплати податку настає 29 серпня

 

Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податового кодесу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями об’єкти житлової нерухомості це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. А об’єкти нежитлової нерухомості це будівлі, приміщення, що не віднесені до житлового фонду.Відповідно до ст. 266 ПКУ, що діяла з 01.01.2015 до 31.12.2015 включно, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб у 2016 році, за звітний 2015 рік, нарахований до 1 липня контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації), на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ), виходячи із сумарної загальної площі об’єктів житлової нерухомості, у т.ч. їх частки за ставками, встановленими рішенням сільської, селищної або міської ради на 2015 рік. Що стосується об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного об’єкта нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в т.ч. їх часток, що перебувають у власності платника податку, зменшується на пільгову площу. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку, затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування. З метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти. Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надіслані (вручені) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня. У разі виникнення питань щодо нарахованих до сплати сум податку,  платники мають право, відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:     об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). 

Шановні платники, запрошуємо Вас завітати до податкової інспекції з документами на нерухоме майно, для звірки правильності нарахування податку.                                                                                                           

 

Платникам про РРО

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. Згідно зі ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. РК не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст. 9 Закону. РРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п. 6 ст. 9 Закону). Крім того, п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами та доповненнями, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок та які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів. Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок. Водночас нормами ПКУ не передбачено можливості платникам єдиного податку другої та третьої груп, обсяг доходу яких перевищив 1000000 гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку другої та третьої груп, які перевищили обсяг доходу понад 1000000 гривень, при здійсненні розрахункових операцій повинні застосовувати РРО.                                                                                                        

 

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області