Томашпільське відділення Крижопільської ОДПІ інформує:

Томашпільчани перерахували 934,3 тис. грн. військового збору

За січень-квітень 2015 року таку суму збору сплатили платники Томашпільського району на реформування Збройних сил України. Не зважаючи на складну економічну ситуацію, яка склалася в країні, велика увага приділяється відродженню армії та посиленню обороноздатності держави. Відновлення військового потенціалу потребує значних коштів, та завдяки небайдужості і підтримці громадян держава отримує додатковий ресурс для Збройних сил у вигляді військового збору. Нагадаємо, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у вигляді зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею; виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

 

У Томашпільському районі підбито підсумки деклараційної кампанії 

За період проведення цьогорічної кампанії декларування було здійснено ряд заходів, які сприяли добровільному та своєчасному поданню декларацій громадянами. Зокрема, проведено 9 семінарів за участі 267 платників, 8 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія», в районних засобах масової інформації розміщено 39 матеріалів з питань декларування доходів громадян, розповсюджено 17 видів власної друкованої продукції.  За результатами деклараційної кампанії, яка тривала до 1 травня 2015 року, жителями Томашпільського району всього подано 341 декларація з сумою задекларованих доходів – 6539,5 тис. грн. В т.ч. 274 декларанта задекларували до сплати податок на доходи фізичних осіб на суму 215 тис. грн. Нарахований ПДФО за результатами річного декларування громадяни мають сплатити  до 1 серпня поточного року. Станом на 1 травня ц.р. 178 осіб сплатили ПДФО  в сумі 85,6 тис. грн. Понад 20% поданих декларацій (63) подано громадянами в результаті отриманого доходу у вигляді спадщини (подарунків), 2 громадянина задекларували інвестиційний дохід,  208 громадян задекларували інші доходи. 1 громадянин задекларував доходи у вигляді заробітної плати, отриманої від двох і більше податкових агентів, і при цьому  загальна річна сума оподаткованих доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами, перевищила сто двадцять розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Декларацій, в яких минулорічні доходи перевищують мільйонні статки не було. Крім того, громадяни району декларували свої доходи з метою використання права на податкову знижку, передбачену Податковим кодексом України. Найчастіше використовують це право громадяни, які сплачують кошти закладам освіти за навчання та громадяни, які бажають повернути частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом. За результатами проведених деклараційних розрахунків сума до повернення складає 62,7 тис. грн. по 67 громадянам. Проте фізичні особи, які мають право  на податкову знижку за наслідками 2014 року, можуть реалізувати це право до 31 грудня 2015 року включно. А на тих громадян, котрі не виконали свого конституційного обов’язку, чекає адміністративна відповідальність, що передбачена статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Стабільне надходження ПДФО  гарантує розвиток місцевої громади

Аби забезпечити ефективне функціонування територіальних громад, здатних вирішувати питання самоврядного розвитку, потрібне відповідне фінансове забезпечення, що реалізується через формування доходів місцевих бюджетів. Податок на доходи фізичних осіб є найвагомішим за обсягом джерелом наповнення дохідної частини місцевого бюджету, надходження від якого є фінансово значимими та стабільними. Зокрема, завдяки цілеспрямованим заходам Томашпільського відділення Крижопільської ОДПІ, що направлені на збільшення кола платників податків, налагодження чіткої, максимально тісної співпраці з платниками податків шляхом добровільної сплати податку на доходи фізичних осіб на основі підвищення податкової культури, до місцевого бюджету з початку поточного року вже надійшло 5984,3 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб, що складає половину надходжень місцевого бюджету. Збільшення обсягу надходжень до місцевої казни дасть можливість не тільки покрити видатки громади, а й планувати їх на перспективу.

 

Безалкогольне пиво не оподатковується акцизним податком

Операції з реалізації товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються. Відповідно до пп. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ), пиво  це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД. Згідно з пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлені ставки акцизного податку. У свою чергу, безалкогольне пиво відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), на яке ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

 

Сплату податків можна розстрочити

Далеко не всі платники податків відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків перед державою. Тому, для скорочення податкового боргу, до них застосовуються заходи, передбачені чинним законодавством. З метою надання платнику податків можливості своєчасно виконати свої обов’язки перед бюджетом, податківцями застосовується процедура розстрочення грошових зобов'язань. Це, перш за все, спрямоване на створення можливості для платника податків перенести не лише термін сплати основної суми грошових зобов’язань, а й вберегти своє підприємство від нарахування штрафних санкцій. Для отримання розстрочки платнику необхідно звернутися до податкового органу з письмовою заявою, в якій зазначити суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких необхідно розстрочити, а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. Підставою для розстрочення грошових зобов’язань платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обґрунтування. У разі ж коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної фіскальної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

 

Наслідки безпідставного складення податкової накладної та її реєстрації у ЄРПН у разі відсутності факту здійснення операції з постачання товарів (послуг) та /або їх  оплати

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Пунктом 201.4 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. При цьому, пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг до податкової накладної складається розрахунок коригування. Механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів/послуг податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у ЄРПН, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Порядок № 1246). Враховуючи наведене, якщо факт здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або оплати відсутній, а платником податку безпідставно складена податкова накладна, то до неї не може бути виписаний розрахунок коригування. Така податкова накладна, у разі її реєстрації в ЄРПН, виключенню з ЄРПН не підлягає. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (п.201.10 ст. 201 ПКУ). Крім того, розбіжності даних податкової декларації та даних ЄРПН є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

 

Про порядок реєстрації філією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

Починаючи з 1 січня 2015 року, складання податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 957). Відповідно до Порядку № 957, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в графі «Продавець» податкової накладної зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначено статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу). У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Покупець» разом із найменуванням головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, зазначається найменування такої філії (структурного підрозділу), яка фактично є стороною договору від імені головного підприємства (покупця). Порядковий номер податкової накладної складається з трьох частин, в третій частині якого зазначається цифровий номер філії чи структурного підрозділу при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку. У разі коли податкова накладна заповнюється самим платником податку, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюється. Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні/розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді. Відповідно до п.2 Порядку № 957 усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) . Згідно з Порядком № 1246 для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності). Щодо механізму відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, то такий механізм визначений Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569). Відповідно до п. 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Для філій чи окремих структурних підрозділів відкриття електронних рахунків в Казначействі не передбачено. Отже, якщо платник податку делегував своїй філії право складання податкових накладних, на таку філію поширюються загальні правила складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Казначействі відкривається виключно платнику податку - головному підприємству.

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів на митну територію України

Існує декілька особливостей тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України громадянами-резидентами та нерезидентами. Поміщуватися в режим тимчасового ввезення громадянами – резидентами, так і нерезидентами можуть лише транспортні засоби приватного використання з умовним повним звільненням від оподаткування (пункт b статті 5 Додатка С Конвенції про тимчасове ввезення транспортних засобів) або особистого використання (ст.4 Митного кодексу України). Ввезення громадянами транспортних засобів на митну територію України регулюється положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул,1990 р.), іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи. Статтею 4 Митного кодексу транспортні засоби особистого використання – це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702,8703,8704, згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають в власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно. Приватне використання транспортних засобів означає перевезення особою виключно для особистих потреб , за винятком будь-якого комерційного використання.(ст. 1 Додатка С Конвенції про тимчасове ввезення транспортних засобів).  В пункті (b) ст.5 Додатка С Конвенції про тимчасове ввезення наведені умови тимчасового ввезення транспортних засобів приватного використання з умовним повним звільненням від оподаткування: - вони повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення; - вони повинні бути зареєстрованими на ім’я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення;               - вони повинні ввозитися або використовуватися особами, які проживають на такій території. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України регулюються ст.380 Митного кодексу України. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року без застосування до них заходів гарантування (без справляння митних платежів).    На відміну від нерезидентів, тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення, за умови письмового декларування, передбаченого законодавством України для громадян, після сплати всіх митних, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів, передбачених розділом Х Митного кодексу України. Отже, такі тимчасово ввезенні транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби, лише для їх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності України, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншими особами.

 

Мінімальний розмір ЄСВ не стосується заробітної плати працівника - інваліда

1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року № 77–VIIІ ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці ” внесено зміни до статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці. Статтею 8 Закону № 2464 передбачено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць. У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 Закону № 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Крім цього, вимоги щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не стосуються: заробітної плати працівника інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41 відс.; заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,3 відс. визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску; заробітної плати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,5 відс. визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

 

Заступник начальника Крижопільської ОДПІ,

начальник Томашпільського відділення                              О.Г.Білецький