Податкова інспекція повідомляє:

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Наведені вище положення встановлено п. 57.1 ст. 57 ПКУ.  Водночас пп. 9 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу визначено, що у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік. Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно з абзацом третім п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Зауважимо, що наказом МФУ від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» було внесено зміни до наказу МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» у частині виключення кодів, передбачених для окремого обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток. У зв’язку із цим, Державною казначейською службою України закриті відповідні рахунки для сплати платниками податку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток. Враховуючи викладене, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з податку на прибуток, то платник податку має право не сплачувати авансовий внесок в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату щомісячних авансових внесків такого платника в автоматичному режимі (без заяви платника). Більш детально з відповідними питаннями – відповідями можна ознайомитись у підкатегорії 102.21 категорії 102 розділу «запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу ДФС України. 

 

Про застосування РРО фізособами - підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» норми стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, набирають чинності: для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року; для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016. Так, Законом було внесено зміни до пункту 296.10 статті 296 ПКУ в частині застосування РРО фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої і третьої груп. Разом з цим, ЗУ від 01 липня 2015 № 569-VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо застосування РРО», який набрав чинності 23.07.2015, пункт 296.10 статті 296 ПКУ викладено у новій редакції, зокрема визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. Наприклад, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які за перше півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1 000 000 гривень, зобов’язані були вже з 01.10.2015 при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків. Враховуючи викладене, зауважимо, зокрема, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 000 000 гривень у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО.

 

Про коригування ПДВ – детально

 

ДФСУ у листі від 15.12.2015р. №26683/6/99-95-42-01-16-01 надала роз’яснення щодо порядку відображення в податковій декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник має право зменшити податкові зобов'язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов'язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН. Покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни. У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник повинен збільшити податкові зобов'язання в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни; покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 180 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то: у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник зобов'язаний збільшити суми податкових зобов'язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг; у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов'язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов'язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг на підставі бухгалтерської довідки.

 

Для тих, хто має наміри скористатися електронною перевіркою

ДФС інформує про затвердження  нового Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки. Вказаний інструктивний документ затверджений наказом Мінфіну від 20.11.2015р. №1040. Нагадаємо, документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника  вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 Податкового кодексу. Таку заяву суб’єкт господарювання має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на податковому обліку, за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки.  Дистанційною електронною перевіркою можуть скористатися платники, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єкти господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва; інші платники податків, але не раніше офіційного повідомлення органу ДФС про запровадження проведення такої перевірки. Предметом електронної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати відповідних передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Додамо, разом із заявою, окрім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку необхідно зазначити інформацію про:

- податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;

- систему оподаткування, що застосовується платником податків;

- перелік податків, які будуть перевірені;

- ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку;

- ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку;

- надання платником податків документів, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Зазначимо, що заяву та документи до контролюючих органів можна подати за бажанням в один із таких способів:

- рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;

- безпосередньо до контролюючого органу;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Рішення про проведення/непроведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки приймається керівником фіскального органу протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви та надсилається платнику не пізніше наступного робочого дня від дати його прийняття. Вищевказаний наказ зареєстровано в Мін’юсті 08.12.15 р. за N 1522/27967 та наберає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

До уваги платників податків та громадян!

Для зручності платників та створення комфортних умов при поданні податкової звітності Центри обслуговування платників територіальних органів ДФС у Вінницькій області працюватимуть: