Надзвичайна ситуація, надзвичайний стан в Україні через коронавірус: що це та чим відрізняються?

Режим надзвичайної ситуації через поширення коронавірусу в Україні вже ввели в трьох областях - Житомирській, Чернівецькій та Київській. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив розробити законопроект, який дозволить президенту одноосібно запроваджувати інший режим - надзвичайний стан. Отже, ця можливість для України всерйоз розглядається.

Чим надзвичайна ситуація відрізняється від надзвичайного стану?

Хоча, щодо надзвичайної ситуації застосовують поняття "режим", за законодавством - це порушення нормального життя та діяльності людей в зв'язку з певною подією.

Тобто надзвичайна ситуація буває на певному об'єкті або території. В даний момент в трьох областях оголошено надзвичайну ситуацію регіонального значення. Вона може бути й загальнодержавного значення.

Режим надзвичайної ситуації передбачає, що всі зусилля на регіональному рівні будуть спрямовані на те, щоб її ліквідувати. При цьому є можливість вводити певні обмеження, але фундаментальні права і свободи громадян він не зачіпає. В основному він стосується особливостей роботи та взаємодії органів влади з громадянами та між собою.

Надзвичайний стан - це вже не визначена ситуація, а правовий режим діяльності. Його можуть вводити як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні. Цей режим також необхідний для того, щоб повернути життя в нормальне русло, але методи можуть використовуватися суворі, аж до обмеження деяких прав і свобод.

І надзвичайна ситуація, і надзвичайний стан можуть бути введені у зв'язку із загрозою епідемії - українське законодавство це передбачає. Але надзвичайну ситуацію вводить Кабінет міністрів, а надзвичайний стан – президент своїм указом з обов'язковим погодженням у Верховній Раді.

Терміни дії надзвичайної ситуації Кодексом цивільного захисту не обмежуються. Однак надзвичайний стан не може вводитися довгостроково. 30 діб - обмеження для загальнодержавного рівня, а 60 діб - для місцевого.

З можливістю продовження ще максимум на 30 діб.

Що означає для людей режим надзвичайної ситуації?

У разі виникнення надзвичайної ситуації, українців повинні достовірно і оперативно інформувати про межі поширення, наслідки, а також про способи й методи захисту.

У разі необхідності, під час регіональної надзвичайної ситуації місцева влада приймає рішення про евакуацію: повну або часткову, остаточну або тимчасову, обов'язкову.

Кабмін ухвалює таке рішення, якщо надзвичайну ситуацію оголошено на державному рівні.

Залежно від локалізації, а в даному випадку це регіональний рівень - область, створюють штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Його керівником на рівні області стає один із заступників глави обладміністрації. Саме він приймає ключові рішення, в тому числі про евакуацію, зупинку роботи підприємств та обмеження доступу на них для людей. За його розпорядженням для невідкладних робіт можуть залучати транспортні засоби та майно підприємств і громадян, але у останніх - тільки з їх згоди.

У діяльність керівника такого штабу, в тій частині, яка стосується ліквідації надзвичайної ситуації, ніхто не може втручатися.

Суть режиму в ліквідації. Для цього можуть вводити карантин і вимагати обсервації, постраждалим гарантують життєзабезпечення. Це означає, що все населення на території надзвичайної ситуації має бути забезпечене мінімально необхідним для збереження життя і здоров'я.

Тобто комендантська година, примусове використання майна людей, заборона на мітинги - це не частина режиму надзвичайної ситуації. Він потрібен для того, щоб повноцінно вибудувати вертикаль і ліквідувати проблему.

Що передбачає режим карантину?

Обмеження - на переміщення, роботу деяких підприємств, навчання - Кабінет міністрів ухвалив ці заходи в межах карантину. першим рішенням, 11 та 16 березня 2020 року і уточнив це в своїй постанові.

Уряд може встановлювати і скасовувати карантин у відповідності із законом про захист населення від інфекційних хвороб (ст.29). У ньому також зазначено, що рішення Кабміну має бути з термінами , режим надзвичайної ситуації термінами не обмежений.

Виконання урядових розпоряджень так чи інакше лягає на плечі місцевої влади - це теж прописано в законі. Її повноваження на час дії й на території карантину великі а саме :

• залучати підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії;

• залучати для тимчасового використання ТЗ, будівлі, споруди, обладнання та майно підприємств, незалежно від форми власності, необхідне для профілактики та протиепідемічних заходів (з компенсацією);

• встановлювати особливий режим в'їзду на територію та виїзду громадян, ТЗ, проводити санітарний огляд;

• впроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені, вимоги до якості й умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів, води;

• встановлювати особливий порядок дезінфекції;

• створювати КПП.

Тобто карантин дає базу, а регіональний режим надзвичайної ситуації вибудовує вертикаль, дає основу для ліквідації самої події.

Проте в країні не виключена й можливість введення надзвичайного стану. Він можливості влади розширює максимально. Але не безмежно.

Що передбачає режим надзвичайного стану?

Надзвичайний стан вводиться указом президента, має бути узгоджений нардепами, а терміни вказані в першому розділі нашої статті.

Є сім підстав для надзвичайного стану. Нинішній підпадає під визначення важка ситуація техногенного та природного характеру. У цьому випадку пропозицію про введення надзвичайного стану подає Кабмін.

Надзвичайний стан можна скасувати раніше встановленого в указі або максимального 30-денного терміну.

З ініціативою може виступити ВР, а у випадку з природним і техногенним характером - і Кабмін.

Під час дії надзвичайного стану неприпустимо припиняти повноваження всіх органів влади - від президента до місцевих рад, а також судів, прокуратури, правоохоронців. Не можна міняти Конституцію, виборчі закони, проводити вибори та референдуми.

Під час надзвичайного стану, ВР повинна працювати в сесійному режимі протягом всього періоду.

В відповідному указі президента можуть бути вказані такі заходи:

• заборона на в'їзд та виїзд, обмеження на пересування;

• обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

• посилення охорони громадського порядку;

• заборона масових заходів;

• заборона страйків;

• примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.

Це те, що президент може прописати в указі, але не зобов'язаний це робити, і те, що з режиму надзвичайного стану саме собою не випливає. Але у випадку з природним і техногенним характером надзвичайного стану, є частина заходів, які можуть застосовувати додатково й уточнення в указі це не вимагає:

• тимчасова або безповоротна евакуація;

• квартирна повинність для розміщення евакуйованих;

• тимчасова заборона на будівництво нових або розширення діючих підприємств, якщо їх діяльність не пов'язана з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації або життєдіяльністю;

• встановлення карантину;

• особливий розподіл продуктів та предметів першої необхідності;

• мобілізація та використання ресурсів підприємств (з компенсацією);

• зміна режиму роботи підприємств усіх форм власності;

• звільнення керівників держпідприємств, які не справляються з обов'язками.

Залучати населення до громадських робіт, забирати у людей особистий транспорт під час НП можуть. Але тільки у виняткових випадках і в зв'язку з необхідність невідкладних аварійно-рятувальних робіт

В Україні діє принцип верховенства права, і Конституція має над законами вищу силу. Відповідно до її норм:

• примусове відчуження майна, яке перебуває у приватній власності, допускається в режимі надзвичайного стану "з наступною повною компенсацією їх вартості" (ст. 41);

• робота відповідно до закону про надзвичайний стан не вважається примусовою (ст.43).

Надзвичайний стан, якщо він введений згідно із законом, може обмежувати деякі права і свободи. Але є 18 статей Конституції, норми яких в цей час порушуватися не можуть (ст. 64). В тому числі:

• рівність перед законом;

• рівні з громадянами України права та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в країні;

• невід'ємне право на життя, право на захист життя і здоров'я свого та інших людей;

• повагу до честі і гідності, заборона на наукові і медичні досліди над людиною;

• право на свободу та особисту недоторканність, заборона на арешт і утримання під вартою без вмотивованого рішення суду;

• право на звернення до влади і гарантовану обґрунтовану відповідь;

• право на житло і заборона на примусове його позбавлення;

• захист прав в суді;

• право на компенсацію шкоди у зв'язку з незаконними рішеннями;

• право на безоплатну правову допомогу;

• норма про те, що закони не мають зворотної сили (за винятком пом'якшуючих);

• право на відмову виконати злочинний наказ.

Під час надзвичайного стану за дотриманням конституційних прав стежить Уповноважений з прав людини.

Завідувач сектором оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами районної державної адміністрації

М. БІЖАН

Всі новини