Інклюзивна освіта приживається в звичайних школах

Третього грудня - Міжнародний день інвалідів. Що ми можемо зробити спільно для того, щоб люди з обмеженими можливостями почувалися рівними членами спільноти? Один із шляхів - забезпечити їм доступ до повноцінної та якісної освіти.

         Залучення  дітей з особливими потребами до процесу навчання в умовах загальноосвітнього навчального закладу в нашому суспільстві існувала завжди. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів просто не знали, що їм робити з такими дітьми, як їх навчати. Часто вони і зараз не знають цього. Адже якою була наша громадська думка - всі ті, хто потрапляє до категорії дітей з особливими потребами, повинні навчатися в спеціальних школах, а всі решта - у звичайних.

Інклюзивна школа – заклад освіти, який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат в шкільному середовищі. Не дивлячись на те, що інклюзивні школи забезпечують сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі, для їх ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише з боку вчителів та персоналу школи, а й ровесників, батьків, членів родини. Безумовне прийняття школою дитини і є інклюзія. 

Школа, відкрита для всіх, дає можливість усім бути обізнаними з тими проблемами, з якими стикаються діти з інвалідністю, діти з особливими освітніми потребами. І завдяки цьому ми краще розуміємо оточуючий світ, тих, хто, на нашу думку, відрізняється від нас, краще розуміємо себе.
Так має бути. І ми всім суспільством повинні до цього прагнути.
Повсякденне спілкування зі своїми однолітками у загальноосвітній школі не дає можливості дитині з особливими потребами зациклитися на своїх проблемах. Це безумовний плюс.

Я не казатиму про те, що наше суспільство вже готове до повного розуміння необхідності впровадження інклюзії. Замисліться про те, як ми реагуємо на людину, яка зовні відрізняється від нас. Посміхаємося їй? Приймаємо такою, якою вона є? Але якщо реалізувати окремі методики, якщо готувати батьків здорових дітей до того, що їхні сини та доньки навчатимуться поряд із тими, хто потребує якихось змін для навчання та розвитку, то сама атмосфера в школі стане безбар’єрною в усіх відношеннях.

Дуже важливий момент - підготовка самих педагогів. Ми маємо допомогти їм подолати штучно створені стереотипи. А ще зрозуміти, що таке толерантність, розуміння та прийняття. І що цього в них - більш ніж достатньо.

В  нашому районі зроблено перші кроки  до  впровадження  інклюзивного  навчання  дітей  з  особливими освітніми потребами. Вперше інклюзивний клас був створений  6  років  назад. В цьому  навчальному  році  уже в шести школах діють інклюзивні класи, в яких навчається 9 дітей з особливими потребами.  

1  грудня  в  Вапнярській  ЗОШ № 1, де за  інклюзивною формою теж навчається  учень цієї школи,   пройшов  семінар  асистентів  учителів. В семінарі взяли активну  участь  директор школи  Вапнярук  Валентина Володимирівна, завуч  з  навчально-виховної  роботи  Подпонаровська  Тетяна  Анатоліївна,   вчитель-класовод Іванчихіна Лєна  Петрівна.  Ділилися   першим досвідом, враженнями, напрацюваннями. Обговорювали труднощі та проблеми.

Отож, інклюзивна освіта приживається в наших школах.

Завідувач психолого-медико-педагогічної  консультації 

відділу  освіти  Томашпільської  РДА  Алла  Липовецька

На фото – учасники семінару.