Додаткова відпустка за роботу на комп’ютері

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки» окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово – емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1290 (із змінами).
Згідно з розділом ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» вказаного Списку (позиція 58) працівники, які працюють на електронно – обчислювальних та обчислювальних машинах (у т.ч. комп’ютерах), мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Отже 4 к.д. – це визначена Списком максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці при роботі за комп’ютером із розрахунку на робочий рік
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (стаття 8 Закону України «Про відпустки»). 
Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку застосування зазначеного вище Списку, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються лише ті дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Тобто, фактична тривалість такої додаткової відпустки залежить від кількості фактично відпрацьованих днів, у які працівник був зайнятий в умовах, передбачених Списком, не менше половини встановленої тривалості робочого дня.         
Така відпустка не надається тим працівникам, для яких тривалість щорічної відпустки визначена іншими законодавчими актами (Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» тощо). До цих працівників відносяться : держслужбовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, працівники прокуратури тощо.
Згідно статті 4 Закону України «Про відпустки» додаткова відпустка за особливий характер праці належить до виду щорічних відпусток, а отже при її наданні необхідно врахувати слідуючі закономірності:
- у разі збігу відпустки з тимчасовою непрацездатністю працівника, засвідченою у встановленому порядку, така відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена на відповідну кількість днів. 
Це стосується і збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням, з настанням строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, виконанням працівником громадських обов’язків (у тому числі у разі призову на військову службу зі збереженням місця роботи (посади, середньої зарплати за ст. 119 КЗпП);
-  якщо на період відпустки припадає святковий чи не робочий день, така відпустка продовжується на відповідну кількість днів, але ці дні не оплачуються;
- згідно ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки (за всі невикористані дні незалежно від року, коли вона зароблена).
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.    
Проведення атестації робочих місць за умовами праці згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, для визначення права працівників на зазначену відпустку не вимагається. 
Щорічна додаткова відпустка може надаватись одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Щорічні основна та додаткові відпустки мають надаватись працівнику згідно з графіком відпусток з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Забороняється ненадання щорічної відпустки за особливий характер праці повної тривалості протягом робочого року. 
Згідно ст. 28 Закону України «Про відпустки» особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.   
 
 
Валентина Колеснік
Начальник відділу праці та соціально – трудових відносин УПСЗН Томашпільської РДА
 
Все новости