Запитання: Які гарантії передбачені працівникам, які проходять військову службу?

  Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або прийнятим на службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації та на строк укладеного контракту відповідно до ст.119 КзпПУ зберігається місце роботи, посада та середній заробіток за місцем роботи працівника, де вони працювали на час призову за рахунок роботодавця.
  Між працівником, призваним на військову службу та роботодавцем зберігаються трудові відносини, і працівник лише увільняється від виконання своїх посадових обов’язків, про що видається відповідний наказ.
  У табелі обліку використання робочого часу відсутність працівника взв’язку з мобілізацією має відмічатися умовним позначенням «Ін» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством). 
  Середня заробітна плата працівникові нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 08.02.1995 року № 100, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, що передують місяцю мобілізації.
  З метою недопущення зниження середньої заробітної плати середня заробітна плата має коригуватися на коефіцієнт підвищення окладів, тарифних ставок у розрахунковому періоді або в періоді протягом якого за працівником зберігається середній заробіток.
  Статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» передбачено право учасників бойових дій, інвалідів війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
  Дана відпустка не належить до виду щорічних відпусток, а отже, на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток, а саме не підлягає поділу на частини, не переноситься на інший період або не подовжується у разі хвороби працівника, не замінюється грошовою компенсацією та не компенсується при звільненні. 
  Дана відпустка надається з урахуванням святкових та неробочих днів, тобто вони оплачуються та включаються в загальну тривалість відпустки, а не подовжують її. Право на цю додаткову відпустку мають основні працівники так і сумісники.
  Така відпустка, на відміну від щорічної, надається незалежно від відпрацьованого в році часу, один раз упродовж календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни. Невикористана в поточному році така відпустка на наступний рік не переноситься. Працівник втрачає право на таку відпуску за цей рік.  
  Відповідо до ст. 25 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника в обов’язковому порядку роботодавець повинен надати відпустку без збереження заробітної плати:
 - учасникам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» - до 14 календарних днів щорічно; 
 - особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» - до 21 календарного дня щорічно.
 
 
Вигодянська О.І.
Провідний спеціаліст відділу праці та 
соціально - трудових відносин
управління праці та соціального 
захисту населення                                 
 
Всі новини
Категорії