Податкова інформує:

Подали декларацію – вчасно сплатіть податки

Фізичні особи (громадяни), які подали податкові декларації про майновий стан і доходи за 2015

рік та яким було визначено до сплати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір,

зобов’язані сплатити нараховані суми не пізніше 29 липня 2016 року. Якщо доходи

задекларовано, а податки не сплачено, то при затримці до 30 календарних днів штрафна санкція

складає 10 відсотків суми податкового боргу. Якщо ж затримаєтесь на термін, що перевищує 30

календарних днів, сплатите вже 20 відсотків штрафу від суми податкового боргу. Крім того, на

суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки

Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його

частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний

календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Нову декларацію з ПДВ вперше подаватимуть за серпень

ДФС інформує про те, що подання податкової звітності з ПДВ, яка враховує зміни, внесені з 1

липня 2016 року наказом МФУ від 25.05.2016 р. № 503, вперше має здійснюватися за звітний

період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016р.), IV квартал 2016 року

(граничний термін подання 10.02.2017р.). Звертаємо увагу на те, що додатки 2 (Д2) та З (ДЗ) до

податкової декларації з ПДВ викладено в новій редакції, яка передбачає спрощення порядку

заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими

зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого

від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така

деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у

попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного

бюджету України" додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість. Деталізація

від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка

переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду,

здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2)

до декларації з податку на додану вартість. При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2

додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип

хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного

(звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його

виникнення - від найдавнішого до найновішого. З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ)

до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий

номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її

виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації

(найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Гроші зараховані на неправильний бюджетний рахунок, що робити?

Порядок їх повернення регламентовано статтею 43 Податкового кодексу України. Обов'язковою

умовою для здійснення повернення помилково сплачених грошових зобов'язань є подання

платником податків до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяви у довільній

формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника

податків в установі банку або ж на погашення грошового зобов'язання чи податкового боргу з

інших платежів. У разі відсутності у платника податків рахунку в банку можливе повернення

готівковими коштами за чеком. Заява про повернення помилково сплачених грошових

зобов'язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру

сплаченої суми.

Бізнес перевірятимуть «по-новому»

ДФС видала наказ, згідно з яким значно зменшиться кількість безпідставних кримінальних

проваджень щодо бізнесу. Тепер до податкової міліції будуть передаватись матеріали

податкових перевірок тільки після остаточного закінчення всіх адміністративних та судових

процедур оскарження. Тобто кримінальні справи будуть порушуватися при наявності реальних

доказів вчинення кримінальних злочинів. Це означає, що фіскальна служба не зможе упереджено

та безпідставно тиснути на бізнес. Якщо підприємець не погоджується з рішенням ДФС стосовно

своїх зобов’язань і подає оскарження до суду, то кримінальне провадження буде розпочато лише

тоді, коли слідчий знайде реальні докази злочину. Це оперативне рішення має значно зменшити

кількість необґрунтованих кримінальних справ проти бізнесу та створити кращі умови для

розвитку підприємництва.

Відповіді на запитання щодо плати за землю

Хто є платником земельного податку у випадку оренди будівель? Підставою виникнення

податкових зобов'язань з плати за землю є право власності на земельну ділянку або право

користування нею (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України), що обчислюються за даними

Державного земельного кадастру. Отже, платниками плати за землю є суб'єкти господарювання,

за якими зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою. Відповідно, у

разі якщо орендар орендує будівлі або їх частини, що розташовані на земельних ділянках,

власниками/користувачами яких є суб'єкти господарювання, в тому числі державної та

комунальної форми власності, то обов'язок щодо декларування, нарахування та сплати

податкових зобов'язань із земельного податку або орендної плати за земельні ділянки

державної/комунальної власності, а також відповідальність за порушення правил їх нарахування

та сплати, виникає у власника (орендодавця) такого майна.

Чи звільняється платник єдиного податку від сплати орендної плати за землю? Підпунктом 4

пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України передбачено звільнення платників єдиного

податку від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності в частині земельного

податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються таким

платниками для провадження господарської діяльності. Звільнення від сплати орендної плати, в

тому числі платників єдиного податку, Податковим кодексом не передбачено.

Яким чином здійснюється державний контроль у випадку нецільового використання земель?

Відносини, що пов'язані з використанням землі, у тому числі й орендою землі, регулюються

Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, а також Законом України від 06

жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі". Повноваження із врегулювання земельних

питань надані органам місцевого самоврядування, зокрема, розпорядження землями

територіальних громад, додержанням земельного та екологічного законодавства та здійснення

контролю за використанням та охороною земель комунальної власності належить до

повноважень сільських, селищних, міських рад. Державний контроль за використанням та

охороною земель державної власності належить до повноважень місцевих державних

адміністрацій та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Перелік послуг, на які поширюється спецрежим з ПДВ

Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського

господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу,

поширюється на виробництво власної продукції рослинництва, тваринництва, та надання послуг

іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки,

крім надання її у фінансову оренду (лізинг). Перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом

спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства,

визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ: надання послуг у

рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням

сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу); надання послуг у

тваринництві. Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 "Класифікація видів

економічної діяльності", прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від

11.10.2010р. №457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код

класифікації видів економічної діяльності 01.61 "Допоміжна діяльність у рослинництві". При

цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів

економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011р. №396, клас,

визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 "Допоміжна діяльність у

рослинництві", включає: сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на

основі контракту; передпосівну підготовку полів; сівбу та садіння сільськогосподарських

культур; оброблення сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських

культур, у т. ч. з повітря; обрізання плодових дерев і виноградників; пересаджування рису,

розсаджування та прополювання буряку; збирання врожаю; боротьбу зі шкідниками, пов'язану із

сільським господарством; підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному

стані; експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування; надання

сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом. Таким чином, застосування

спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг можливе

за умови, що такі послуги: - надаються суб'єктам господарювання, які є сільськогосподарськими

підприємствами; - пов'язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві; - надаються із

використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо

сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги).

Як повернути податкову знижку

Подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки можна до

кінця року. Порядок надання та перелік витрат, дозволений для включення до податкової знижки

визначено статтею 166 розділу IV ПКУ. Податкова знижка може застосовуватися виключно до

доходу, отриманого платником податку - резидентом протягом звітного 2015 податкового року у

вигляді заробітної плати та нараховується лише в межах її розміру. До податкової знижки за

2015 рік можна включити такі витрати: - частину суми процентів, сплачених за користування

іпотечним кредитом; - пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям; - суми

коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання; - страхові

платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в

рамках недержавного пенсійного забезпечення; - суми витрат на оплату допоміжних

репродуктивних технологій; - суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з

усиновленням дитини; - суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного

засобу; - суми витрат за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла.

Такі витрати повинні бути документально підтверджені. Громадяни, які бажають реалізувати

своє право на податкову знижку за наслідками 2015 року, податкову декларацію можуть подати

упродовж усього 2016 року. Для спрощення процедури подання декларації, в органах ДФС

функціонує сервіс «Електронний кабінет платника» через який надано можливість дізнатися про

отриманні доходи та утриманні податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію

про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.

Коли та для кого комісійні операції стають контрольованими

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу для цілей нарахування податку на

прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт

оподаткування платника податку, що здійснюються: з пов'язаною особою - нерезидентом; з

нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав

(територій), затвердженого КМУ; через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні

зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів. Господарські операції

визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника

податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує

50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний)

рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений

за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням

непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Правова сутність договорів комісії

встановлена положеннями Цивільного кодексу України, а саме: за договором комісії одна

сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити

один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Отож, комісійні договори

між українськими підприємствами не підпадають під визначення контрольованих як такі, що

здійснюються між резидентами, незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами. При

здійсненні зовнішньоекономічної діяльності продаж товару на умовах комісії не передбачає

переходу права власності на такий товар від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента,

відповідно, такі операції не підпадають під визначення контрольованих. Але, для комітента, у

разі досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, операції з

продажу товарів підпадають під визначення контрольованих, якщо: покупець-нерезидент є

пов'язаною особою з комітентом-резидентом; або країна резиденції покупця-нерезидента

включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ на момент здійснення такої

операції. У цьому випадку комітент-резидент зобов'язаний в установлений термін подати звіт

про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.

Контрольовані операції: особливості визначення

ДФС у листі від 04.07.2016р. № 14491/6/99-99-15-02-02-15 надала роз’яснення щодо визнання

операції контрольованою, якщо банківський рахунок нерезидента відкрито у офшорній зоні, а

саме: - господарські операції з купівлі товару резидентом у нерезидента, зареєстрованого у

державі, що не включена до переліку держав, затвердженого КМУ, та обсяг таких господарських

операцій з цим нерезидентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих

податків) за відповідний податковий (звітний) рік, не підпадають під визначення контрольованих

у разі, якщо нерезидент не є пов'язаною особою з резидентом, незалежно від того, в якій країні

(території) відкрито банківський рахунок такого нерезидента.

Основа податкового обліку та звітності це первинні документи

ДФС нагадує про те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до уваги

первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за

наявності всіх реквізитів, передбачених чинним законодавством. Обов’язок платників податків

вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів

оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів

бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і

сплатою податків і зборів, встановлено пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу.

Підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку,

правові засади організації та ведення якого визначені Законом України від 16 липня 1999 року

№996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Законом № 996 визначено,

що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та

підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у

структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для

бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти

здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення

господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та

зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми);

дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг

господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за

здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог

власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону

України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати

особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Внесено зміни у Порядок електронного адміністрування реалізації пального

ДФС інформує про те, що КМУ Постановою від 6 липня 2016 року № 409 вніс зміни до Порядку

електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою КМУ від 24

лютого 2016 р. №113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального". Новації

стосуються суб’єктів господарювання, які працюють в межах договорів про спільну діяльність

без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до

бюджету під час виконання договорів. Так, до Реєстру платників акцизного податку з реалізації

пального включаються наступні дані: назва договору, найменування уповноваженої особи та

податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік вказаного договору.

За яких умов реєстрація платником акцизного податку є обов’язковою

Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 розділу VI Податкового кодексу платником акцизного

податку є особа, яка реалізує пальне. Другим абзацом п.14.1.212 статті 14 Податкового кодексу

визначено поняття щодо терміну «Реалізація пального» для цілей розділу VI цього Кодексу, а

саме: це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території

України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в

тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-

правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу

місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права

власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на

підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального

операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі

договорів зберігання. Таким чином, разі використання придбаного пального виключно для

власних потреб (відпуск такого пального для заправки власних транспортних засобів

здійснюється через власні АЗС, АГЗС, ПЗП), розрахункові операції у готівковій+/або

безготівковій формі за яке не відбуваються, такі операції не є об'єктом оподаткування з реалізації

суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. У разі здійснення операцій з

фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх

організацій, об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з

фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій. Нагадуємо, що

акцизний податок з роздрібного продажу пального сплачується за специфічною ставкою 0,042

євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) пального (пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники

податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання

фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст.

212 Кодексу). Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу здійснення

суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів

платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення

штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості

реалізованого пального.

Якщо податок заплатили на неправильний рахунок

Випадки помилкової сплати узгоджених податкових зобов'язань платником податків на

неправильні бюджетні рахунки трапляються часто та з різних причин: чи то переплутали

рахунки, чи вказали застарілі, й т.і. Відповідно, виникає ситуація, коли платник вважає, що він

розрахувався з бюджетом й спокійно займається подальшими справами, й тут несподівано

з’являється проблема у вигляді несвоєчасної сплати податку до бюджету з усіма наступними

«приємними» наслідками у вигляді фінансових санкцій. Слід пам’ятати, що частиною п'ятою ст.

45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори визнаються зарахованими до

державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного

бюджету України. Відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в

національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 21 січня 2004

року № 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа

несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. Отже, якщо платник

податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив

неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а

сума податку не буде вважатися сплаченою. Дуже добре, коли помилку виявили й повторно

перерахували податковий платіж на рахунок з правильними реквізитами до завершення

граничного терміну сплати податкових зобов’язань. У такому разі штрафних санкцій та пені не

буде. А от коли термін сплати податкових зобов’язань вже минув, то згідно статті 126

Податкового кодексу за порушення правил сплати (перерахування) податків платник податків

притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30

календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового

зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30

календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у

розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129

Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення

узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із

розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день

виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від

того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його

сплаті.

Затверджено механізм контролю за доходом в мільйон

ДФС інформує про те, що КМУ Постановою від 13 липня 2016 р. № 439 затвердив Порядок

здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням фізичними особами -

підприємцями платниками єдиного податку другої і третьої груп обсягу доходу, визначеного

пунктом 296.10 статті 296 ПКУ. Нагадуємо, що вказаним пунктом встановлено законодавчу

норму, завдяки якій підприємці, які є платниками єдиного податку другої і третьої груп, не

застосовують реєстратори розрахункових операцій за умови, що обсяг їх доходу протягом

календарного року не перевищить 1млн. грн. Зокрема, для визначення фактичного обсягу доходу

враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від

провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних

видів діяльності. Для отримання податкової інформації органи ДФС мають право звертатися до

платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовими запитами про

подання податкової інформації, необхідної для здійснення податкового контролю, проведення

зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку та

проводити документальні позапланові або фактичні перевірки щодо визначення фактичного

отриманого обсягу доходу протягом календарного року.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Всі новини