Об'єднаємо зусилля для попередження самогубств
Всесвітній день психічного здоров'я - привід нагадати громадськості про проблеми психічного здоров'я та мобілізувати зусилля на підтримку зміцнення психічного здоров'я. Цей День відзначається у світі з 1992 року. Свято встановлене за ініціативою Всесвітньої федерації психічного здоров'я за підтримки Всесвітньої організації
охорони здоров'я. День психічного здоров'я входить в перелік всесвітніх і міжнародних днів, що відмічаються ООН. У цьому році темою дня є запобігання самогубств.
Девіз Всесвітнього дня психічного здоров'я «Об'єднаємо зусилля для попередження самогубств».
За останні 45 років кількість самогубств у всьому світі збільшилася на 60%. Щорічно майже 800 000 чоловік кінчають життя самогубством і набагато більше людей роблять спроби суїциду. Кожні 40 секунд на нашій планеті хтось позбавляє себе життя. У деяких країнах самогубство є однією з трьох основних причин смерті серед людей у віці 15-44 років і другою за значимістю причиною смерті серед молодих людей від 15 до 29 років. Ці цифри не враховують спроби самогубств, які відбуваються в 20 разів частіше, ніж завершені самогубства.
Кожне самогубство - трагедія, що приносить горе сім'ям, суспільству і цілим країнам і має довгострокові наслідки для людей, які пережили втрату.
Самогубства - це складне питання, і тому зусилля щодо запобігання самогубств вимагають координації і спільної роботи цілої низки секторів суспільства, включаючи охорону здоров'я і такі інші галузі, як освіта, трудові ресурси, сільське господарство, бізнес, правосуддя, право, оборона, політика і ЗМІ. Такі зусилля повинні бути всеосяжними і комплексними, оскільки якийсь один підхід не може вплинути на настільки складне питання, як самогубства.
ЯК РОЗПІЗНАТИ СУЇЦИДАЛЬНІ НАСТРОЇ?
Спільною ознакою людей, схильних до самогубства, є складнощі у побудові близьких стосунків, тотальне почуття самотності, необумовлене почуття провини, схильність до співзалежних відносин, занижена самооцінка, екзестенційні та духовні кризи.
Причинами самогубства можуть стати також психічні хвороби, залежності від алкоголю та наркотичних речовин, депресія, фізичні вади - неврологічні, онкологічні захворювання, ВІЛ інфекція тощо.
Для попередження самогубства дуже важливо визначити потенційно вразливу людину, яка належить до групи ризику, та зрозуміти, які саме обставини впливають на поведінку самознищення.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ САМОГУБСТВА
Захисні фактори, що знижують ризик самогубства:
Підтримка сім'ї, друзів, інших важливих в житті людини людей.
Релігійні, культурні та етнічні цінності.
Участь в житті суспільства.
Життя в суспільстві, що приносить задоволення.
Соціальна інтеграція, наприклад, через робочу діяльність, конструктивне використання дозвілля.
Наявність доступу до послуг з охорони психічного здоров'я.
Хоча такі захисні фактори не знімають ризик самогубства, вони можуть нейтралізувати сильні стресові ситуації, що виникають в житті.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ САМОГУБСТВА У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Завжди звертайте увагу на поведінку та слова дитини. Наводимо перелік фактів, що мають насторожити в поведінці дитини.
Варто звернутися за допомогою до лікаря, якщо:
дитина часто розмовляє про смерть і самогубства;
усамітнюється частіше, ніж зазвичай, під будь-якими приводами;
розмірковує на тему «Я нікому не потрібен» чи «Однаково ніхто не сумуватиме за мною», «Який же я дурний, незграбний, нікому непотрібний»;
дитина робить спроби «попрощатися»: дарує свої речі й улюблені предметів близьким друзям, упорядковує справи та предмети, віддає чужі речі, мириться з ворогами;
говорить фрази: «Завтра мене вже не буде», «Без мене нічого не зміниться»;
висловлює прямі погрози: «краще повіситися, ніж із вами жити» , «більше ви мене не побачите»;
висловлює непрямі погрози: «ситий цим по горло», «набридло жити», «пожив
– і годі», «ненавиджу себетебе», «якщо ми більше не побачимося, дякую за все» тощо;
дитина перестає стежити за собою, відстає в школі або перестає туди ходити.
Важливо пам’ятати, що самогубство можливо попередити. Кожен з нас може цьому допомогти. Навіть хвилина спілкування з кимось із свого оточення (член родини, друг, колега або навіть незнайомець) може змінити напрямок його життя.
Щире співчуття, переживання, жаль, чуйність, бажання допомогти – саме ці риси відіграють головну роль та запобігають трагедії. Надана підтримка та вміння вислухати можуть зменшити страждання людини. Співчуття та відсутність засудження справді можуть відновити надію та допомогти врятувати життя!
За матеріалами ВООЗ та ЦГЗ МОЗ України