Щорічно в травні місяці Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) і її партнери у всьому світі відзначають Всесвітній День без тютюну, привертаючи увагу до ризиків для здоров'я, пов'язаних зі споживанням тютюну, і закликаючи до проведення ефективної політики щодо зниження рівнів його споживання.
Вживання тютюну – одна з основних причин передчасних смертей і хвороб, якій можна запобігти та яка щорічно забирає життя понад 7 мільйонів людей у всьому світі. Більше 6 мільйонів таких смертей трапляються внаслідок безпосереднього вживання тютюну і близько 890 тисяч – через вплив тютюнового диму на некурців. Понад 1 мільярд людей, або кожен п’ятий житель планети віком від 15 років, курять тютюн. Приблизно 80 % курців живуть у країнах з низьким або середнім рівнем доходів, а близько 226 мільйонів живуть у злиднях.
Шкідливий вплив тютюну
Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.
У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж скажімо в ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.
При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).
Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи:
- канцерогенні речовини;
- подразнюючі речовини;
- отруйні гази;
- отруйні алкалоїди.
Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.
Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).
Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.
Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).
Нікотин є одною із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3 мг – лише 20 % від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5 %, а інші 50 % потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.
Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.
Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, який покриває дихальні шляхи. Це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що пов’язано з виділенням мокроти при кашлі.
Роль паління в розвитку злоякісних новоутворень незаперечна. Статистично доведено, що ризик розвитку раку пов'язаний не лише з самим фактом паління, але і з його тривалістю і інтенсивністю, тобто з кількістю сигарет, споживаних в день, місяць, рік. У тютюновому димі міститься більше 60 канцерогенів. У перерахунку на масу кількість канцерогенів в 1 сигареті коливається від 1 до 3 мг. Одним з найбільш токсичних компонентів тютюну є кадмій і його рівень підвищений в тканинах людини, що палить, в 3 рази. Кадмій призводить до канцерогенезу внаслідок ушкодження ДНК, що веде до мутації генів. Також велика роль вільних радикалів, кількість яких також підвищується в організмі на тлі паління.
Паління - головна причина раку легенів, яка збільшує його ризик в 20 разів. Тютюнокуріння обумовлює 86% випадків раку легенів у чоловіків і 49 % жінок. Ризик розвитку раку легенів дозозалежний: чим більше сигарет людина палить, тим вище в неї ризик захворіти раком легенів.
Біля 70% випадків раку ротової порожнини асоційовано з палінням. У тих, хто палить рак ротоглотки розвивається в 7 разів частіше, ніж у некурящих.
У тих, хто палить ризик розвитку раку стравоходу в 3 рази вище, ніж у некурящих. І хоча при припиненні паління ризик значно знижується, він все одно навіть через 10 років після припинення паління в 2 рази вище, ніж у тих, хто ніколи не палив. Ризик раку підшлункової залози підвищений в 3 рази при викурюванні більше 40 сигарет в день, при викурюванні меншої кількості він підвищений в 1,6 раз у чоловіків і в 1,7 раз у жінок, тобто ризик раку підшлункової залози прямо пропорційний інтенсивності паління. При припиненні паління ризик розвитку раку підшлункової залози знижується на 50% через 3-10 років після припинення паління.
Паління є одним з головних чинників ризику розвитку раку сечового міхура. Серед хворих з цією патологією до її розвитку палили 50% чоловіків і 23% жінок. Ризик раку сечового міхура в 3 рази вище у тих, хто палить. І навіть після припинення паління ризик залишається в 2 рази вище, ніж у тих, хто ніколи не палив. Ризик розвитку раку нирки вище 2 рази у чоловіків, які палять більше 20 сигарет в день і в 1,6 раз вище при палінні від 1 до 9 сигарет в день.
Ризик розвитку раку шийки матки в 3 рази вище у жінок, які палять більше 17 сигарет в день і в 2 рази вище при палінні від 11 до 16 сигарет. Розвиток раку шийки матки зв'язують як з палінням, так з інфікуванням вірусом папіломи людини. За наявності вірусу папіломи людини і жінки, що палить, ризик розвитку ще вищий. Тобто ці фактори викликають взаємопотенціюючу дію. Вплив паління на рак молочної залози може бути сильніший, ніж вважалося раніше. Згідно результатів великих досліджень у здорових жінок з підвищеним ризиком раку молочної залози, у теперішніх і колишніх курців ризик смерті від раку молочної залози був вищий на 39% в порівнянні з жінками, які ніколи не палили.
У людей, що припинили палити, ризик розвитку онкологічної патології знижується, причому з часом цей ризик знижується все більше.
Епідемія тютюнопаління є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення тривалості життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.
Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.
Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоду всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх нащадків. Тобто куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.
Отже, паління тютюну - один з найбільш небезпечних чинників ризику серцево-судинних, бронхолегеневих, онкологічних і інших хронічних захворювань. Пасивне паління також шкідливе, як і активне. Немає безпечних доз і нешкідливих форм споживання тютюну. Так звані "легкі" і тонкі сигарети, а також кальяни і електронні сигарети не менш шкідливі для здоров'я. Відмова від паління буде корисна для здоров'я у будь-якому віці, незалежно від "стажу" паління.