Розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні

Створення та діяльність сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) в Україні протягом 20 років відбувається стрибками «розвиток - спад – розвиток», нагадуючи математичну криву. Так, у 2009 році кількість СОК в Україні збільшилась з 400 до 655, а вже у 2011 році зменшилась до 565. Скорочення чисельності СОК тісно пов’язане із непрогнозованістю державної політики.

Є багато прикладів досить успішних кооперативів в Україні. Є кооперативи, які вже 16-18 років виконують свою місію, надають послуги, покращують економіку фермерських селянських господарств. Наприклад, СОК «Ратай» у Заліщицькому районі Тернопільської області у складі якого 250 фермерських і особистих селянських господарств, СОК «Західний» Рівненської області нараховує 30 членів у вигляді фермерів та ОСГ, сільгоспкооператив «Енеїда» у м. Херсон та цілий ряд інших, що були утворені у перші роки становлення сільськогосподарської кооперації. Пізніше утворені кооперативи також успішно розвиваються. Наприклад, сільськогосподарський кооператив по виробництву овочів Каховського району на Херсонщині нараховує 12 фермерських господарств або молочний кооператив у Херсонській області, який сформований після 2000 року та демонструє позитивні результати протягом усього періоду діяльності.

Загалом, СОК зорієнтовані не стільки на збільшенні валового виробництва, скільки на задоволення потреб своїх колективних членів. У плані покращення просування та реалізації продуктів вони досить успішно стоять на ринку сільгоспродукції.

Сільськогосподарська кооперація є найбільш успішною у молочній галузі. Дрібні виробники займають 82% молочного ринку і без кооперації говорити про безпеку продуктів, про їх якість, про конкурентоздатність безперспективно. Не секрет, що у селянських господарствах молоко низької якості і дотримання стандартів не завжди виконується. Переваги СОК у тому, що є можливість забезпечити охолодження, контроль за якістю і доведення цієї продукції до споживача. За таких умов зростає закупівельна ціна на молоко і це є основним стимулюючим фактором для збільшення виробництва та участі у кооперативах. Наприклад, візьмемо закупівельні ціни на ринку молока. Так, переробні підприємства пропонують 1,8-2 грн./л. А сільськогосподарські кооперативи, які створили свою інфраструктуру (тобто мають охолоджувальні камери, налагоджену логістику) пропонують закупівельну ціну на рівні 3-3,5 грн./л. Ось результат діяльності кооперації. Це є шлях формування ціни, що відповідає інтересам виробника.

Якщо охарактеризувати даний показник, то він найкращий у Вінницькій області, де нараховується 50 СОК молочного спрямування із 70 існуючих. У 2009 за підтримки уряду Державною цільовою програмою молочні кооперативи вийшли по загальній кількості на перше місце.

Тип багатофункціональних кооперативів також набув значного поширення. Дані кооперативи задіяні у багатьох напрямках сільськогосподарського виробництва, диверсифікуючи свою діяльність.

Основною ціллю СОК є вирішення проблем дрібних фермерів, що об’єднуються. Наприклад, об’єднуються 10 фермерів по зберіганню зерна і між ними ніякої конкуренції не може бути. Вони налагоджують (умовно) зберігання зерна, його транспортування, формування оптової партії та її продаж на вигідних умовах. У результаті цього виграє не кооператив, а виграє фермер, тому що ціна, за яку вигідно продали, повертається виробнику. Суть у тому, що через об’єднання спільних зусиль кожне фермерське господарство повинне виграти. Сільгоспкооператив – це менеджмент, який працює отримуючи зарплату і він не переслідує цілі прибутковості як посередник, який ставить за мету саме отримання прибутку.

Тобто, учасники СОК домагаються як покращення якості продукції, її переробки, фасування, зберігання, транспортування, так і підвищення ціни реалізації. У цьому сутність сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, яка сприяє покращенню дохідності.