З 1 січня спадщина та дарунки між членами сім’ї другого ступеня споріднення не оподатковуються

Вказана норма вступила в дію з 25 березня поточного року у зв’язку з прийняттям та опублікуванням в газеті «Голос України» Закону від 23.02.2017р. №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини».  Зокрема, Законом звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб, в тому числі і військовим збором, вартість спадщини (дарунків), отриманих від спадкодавця (дарувальника) членами його сім'ї другого ступеня споріднення: рідними братом, сестрою, бабусею, дідусем та онуком. До вказаного часу  нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися  лише члени сім’ї першої черги споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Щодо доходів, отриманих, як спадщина або подарунок, іншими членами сім’ї, які не підпадають  під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні  п’яти відсотків. Окремим пунктом в Кодекс внесено норму щодо подарунків, дарувальниками яких виступають юридичні особи або підприємці. У разі отримання фізичною особою таких дарунків,  доходи від них  оподатковуватимуться на загальних підставах, як додаткове благо за ставкою 18%. Окрім того, нововведеннями для цілей оподаткування для обдарованих та спадкоємців - пільговиків скасована вимога щодо оцінки будь-яких об’єктів дарування (успадкування). Також варто звернути увагу, що відтепер оформити спадщину можна буде не тільки за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса, але й в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Додамо, Закон №1910 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 25.03.2017р., та застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.

До уваги платників екологічного податку

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, ставки екологічного податку викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12 відсотків. Збільшені ставки повинні застосовуватися при обрахуванні податкових зобов'язань, що виникли з 1 січня 2017 року. Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку вважаються за: I квартал ц. р.: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно; II квартал ц. р.: 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно; III квартал ц. р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно; IV квартал ц. р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно. Якщо платник екологічного податку не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом 2017 року, то такий платник повинен повідомити про це податкову інспекцію за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати декларації відповідно до вимог Кодексу.

Порядок оподаткування доходів нерезидентів

Чинне податкове законодавство, зокрема, пункт 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), установлює окремий порядок, ставки та умови оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, які отримують нерезиденти. Згідно із пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу,  резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Також слід враховувати положення абзацу "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, відповідно до якого не підлягають оподаткуванню доходи нерезидента, із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Звітність по Інтернету – як укласти з ДПІ договір

Подання платниками до контролюючих органів електронних документів засобами телекомунікаційного зв'язку здійснюється на підставі договорів про визнання електронних документів відповідно до вимог Податкового кодексу України з урахуванням Законів України від 22.05.2003 року №851 "Про електронні документи та електронний документообіг" (зі змінами), від 22.05.2003 року №852 "Про електронний цифровий підпис" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233. Договір про визнання електронних документів платник податків надсилає засобами телекомунікаційного зв'язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. На Договір накладаються посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку. Після надходження Договору в електронному вигляді проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки ЕЦП, відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), наявності в системі чинного договору при надходженні проекту нового договору та формується перша квитанція про збереження документа. Після опрацювання Договору відповідним органом ДФС платнику направляється друга квитанція, в якій зазначається результат розгляду. Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. У разі припинення Договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового Договору подавати податкову звітність особисто (або уповноважити на це іншу особу), або ж надіслати її поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

З доходів томашпільчандо держбюджету сплачено майже 751 тисячугривень військового збору

«За підсумками січня-березня2017 року з легальних доходів платників податків держбюджету спрямовано майже 751 тисячугривень військового збору. Це на 201 тисячугривень більше проти відповідного періоду 2016 року», - повідомивв.о. заступника начальника – начальника  Томашпільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ Головного управління ДФС у ВінницькійобластіСергій Миколайович Кісь.  Тому,  кожен працюючий повинен розуміти, що саме його легальна зарплата – це не лише гарантований державою соціальний захист, а й така важлива в нинішніх реаліях допомога українській армії.  Платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України. Зокрема, до таких доходів, крім заробітної плати інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відносяться орендна плата, виграш в державну та недержавну грошову лотерею, купівля продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини та інші доходи.  Ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування.  Посадовець також нагадав, що з 1 січня 2017 року розпочалася кампанія декларування доходів. Тому громадянам, котрі в минулому році отримували доходи, з яких не сплачено ПДФО, необхідно обов’язково завітати до Центру обслуговування платників, подати декларацію, а фахівці інспекції допоможуть визначити належні до сплати ПДФО та військовий збір. Доходи, з яких у минулому році не було сплачено податку на доходи фізичних осіб, обов’язково треба декларувати – це додаткові кошти задля підтримки національного війська.

Нарахування ЄСВ на винагороду за цивільно-правовими договорами

ДФСУкраїни у листі від 15.02.2017 №3128/6/99-99-13-02-03-15 роз’яснила порядок нарахування ЄСВ на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами. Якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди.  При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.  У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Про первинні документи для фізичних осіб підприємців - платників єдиного податку

Могилів-ПодільськаОДПІ ГУДФС у Вінницькійобласті звертає увагу платників єдиного податку, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів. Вказані документи, а також документи, пов'язані із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи необхідно зберігати не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим кодексом  граничного терміну подання такої звітності.  Фізичні особи підприємці - платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання декларації платника єдиного податку – фізособи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються. За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ, а саме: у розмірі 510 гривень, за повторні дії протягом року - 1020 гривень.  За відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з пп. 129.1.1  ПКУ.

Одноразова грошова допомога, що надається військовослужбовцю внаслідок отримання інвалідності (каліцтва), не включається до доходу платника податку

ДФС повідомляє, якщо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців здійснюються відповідно до Закону № 2232 та Закону № 2011 з врахуванням вимог пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то такі виплати не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.  Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.  Законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції Закону України від 04.04.06 № 3597-ІV із змінами та доповненнями .Відповідно до ст. 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями, зокрема, ст. 16 Закону № 2011. Згідно з ст. 23 Закону № 2011 фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Держбюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. 

Сектор організації роботи  Могилів-Подільської ОДПІ  ГУ ДФС у Вінницькій області