Податкова інформує:

До уваги платників, які реалізують вживані автівки

ДФС інформує про те, що з 1 червня 2016 року у зв'язку з його опублікуванням у газеті "Голос України" від 13.05.2016р. № 87 набере чинності Закон України від 12.04.2016р. №1084-VIII "Про внесення змін до статті 189 Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних товарів". Вказаним Законом вносяться зміни до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу, який встановлює окремий порядок оподаткування платників ПДВ, які провадять підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю). Здебільшого зміни стосуються представників бізнесу, які продають вживані транспортні засоби, що прийняті за договорами комісії. Нововведення виключають поняття «однорідні товари» та змінюють терміни «нові транспортні засоби», та «вживані товари», які застосовуються для цілей V Розділу Податкового кодексу. Звертаємо увагу, що з 1 червня 2016р. новим транспортним засобом буде вважатися транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів. Відповідно, вживаними товарами вважатимуться товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Умови та порядок допуску посадових осіб фіскальних органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення платнику податків цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. При пред'явленні направлення посадовим особам платника податків такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.У разі відмови платника податків розписатися у направленні на перевірку посадовими особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

З 1 травня застосовуємо новий розмір мінімального страхового внеску

ДФС інформує, що відповідно до норм Закону України від 25.12.2015р. №928 «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 травня 2016 року підвищився рівень заробітної плати та прожиткового мінімуму. На період з 01.05.2016 року до 30.11.2016 року їх розмір складає 1450 грн. Додамо, що підвищення соціальних стандартів в першу чергу вплинуло на розрахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. А саме: мінімальний страховий платіж з вище вказаної дати розраховуватиметься із розрахунку 1450 гривень та не може бути меншим за 319 грн. (1450грн.х22%) за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Окремо звертаємо увагу платників єдиного податку на зміну розміру щомісячного страхового внеску з 303,16 грн. до 319 грн. Окрім того повідомляємо про збільшення максимального розміру бази нарахування ЄСВ, яка з початку травня становить 36250 грн. (1450 грн.х25). Тобто, максимальний страховий платіж становитиме 7975 грн. (36250 грн. х 22%) або 3048,63 грн. (36250 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа. Варто зазначити, що збільшення прожиткового мінімуму вплинуло також на індексацію заробітної плати, яка підлягає індексації лише в його межах. Додатково інформуємо, що без змін залишаються, зокрема: - розмір податкової соціальної пільги; - граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги; - ставки єдиного податку для I і II групи; - розмір нецільової благодійної допомоги, яка не оподатковується; - розмір добових витрат.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Довідка про сплачені за кордоном податки – умови оформлення

Діюче податкове законодавство України передбачає порядок, згідно з яким сума іноземного доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію (пп. 170.11.1 п. 170.11 статті 170 Податкового кодексу). Разом з тим, частиною національного податкового законодавства є положення чинних міжнародних договорів України, якими регулюються питання оподаткування, згідно з якими платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму податків, сплачених за кордоном, та відобразити таке зменшення із зазначеними підставами у річній податковій декларації. Пунктом 13.5 статті 13 Податкового кодексу встановлено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Згідно з міжнародною практикою зазначена довідка видається нерезидентам - платникам податків уповноваженим державним органом іноземної держави в порядку, визначеному національним законодавством відповідної країни. Конституція України, Закони України "Про мови в Україні", "Про засади державної мовної політики" передбачають, що державна українська мова є мовою роботи, діловодства і документації в Україні. Відповідно, довідка про суму отриманого доходу та сплаченого податку в іноземній державі, видана іноземним державним органом українському резиденту, з метою застосування п. 13.5 ст. 13 Кодексу повинна бути перекладена з мови оригіналу на українську мову, що потребує нотаріального засвідчення правильності такого перекладу згідно із Законом України "Про нотаріат". Отже, фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати легалізовану, перекладену на українську мову (з нотаріальним засвідченням правильності такого перекладу) довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Ліквідація основних засобів та ПДВ

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (ст. 185 ПКУ). Відповідно до п. 189.9 ст. 189 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких активів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Не є постачанням товарів випадки, коли основні засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням. Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування. Ринковою ціною є ціна, за якою товари передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає їх передати, а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за операцією з ліквідації таких необоротних активів, виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації, за правилами, встановленими пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов'язковим є проведення оцінки, податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються з вартості об'єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Безоплатна передача активів - ПДВ на загальних підставах

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання (в тому числі безоплатного) товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) (п. 188.1 статті 188 Кодексу). Особливості складання податкової накладної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг визначено у пункті 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної". Так, у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної (15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання); 17 - Складена на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН, отримувачу не надається, а у рядках податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник зазначає власні дані.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Комп'ютерні програми та ПДВ: особливості оподаткування

ДФСУ листом від 27.04.2016 р. № 7316/5/99-99-15-03-02-16 надала роз’яснення щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції. Зокрема, деталізовано режим звільнення від ПДВ вказаних операцій згідно положень пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у відповідності з умовами цивільно-правових договорів з постачання програмно-апаратних платформ. Нагадуємо, що для цілей цього пункту Податкового кодексу до програмної продукції належать:результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Щодо фінансової відповідальність, яка передбачена за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних

Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність. Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

- 2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

- 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ). Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального. Крім того п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016. Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Облік та амортизація об'єктів фінансового лізингу

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000р. № 181, нормами якого визначено, що орендар відображає отриманий у фінансову оренду об'єкт одночасно і як актив, і як зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: або за справедливою вартістю об'єкта, або за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів. Метод нарахування амортизації об'єкта фінансової оренди визначається орендарем відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, та 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99р. №242. Амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу. Це або строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів - строк оренди або строк корисного використання об'єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об'єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачено). Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому актив уведено в господарський оборот та здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлюється підприємством у розпорядчому акті при визнанні цього об'єкта активом при зарахуванні на баланс, і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Оскільки особливостей податкового обліку операцій з фінансової оренди нормами Податкового кодексу у орендаря не передбачено, основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При цьому відповідно до п. п. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області

Всі новини