ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ:

Зміни до установчих документів релігійні організації повинні внести до 01 січня 2018 року
Відповідно до п. 35 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу. Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключені контролюючим органом з Реєстру. Разом з тим, тимчасово, до 01 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п 133.4.1 п.133.4 ст. 133 Кодексу. Отже, релігійні організації, якідо 01 січня 2018 рокуне приведуть свої установчі документи у відповідність та не нададуть до контролюючого  органу копії цих документів, після 1 січня 2018 рокубудуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів
08.12.2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 року № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 839), яким затверджено Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588. Порядком визначено функції територіальних органів Державної фіскальної служби України щодо організації роботи з реєстрації та ведення обліку платників податків. Крім того, виключено норми, що стосуються призначення та проведення перевірок під час процедури реорганізації або ліквідації платників податків, врегулювання питань сплати податкових зобов’язань та податкового боргу, а також особливостей обліку у контролюючих органах великих платників податків. Слід зазначити, що довідки, свідоцтва, повідомлення та відомості, які формуються і видаються контролюючими органами відповідно до Порядку можуть підписувати не тільки керівники та їх заступники, а й уповноважені особи контролюючого органу. Також змінена форма та порядок заповнення Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП. З оновленим текстом Наказу № 1588 можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі «Нормативні та інформаційні документи» (http://zir.sfs.gov.ua).
 
Зміни по ЄСВ з 01 січня 2018 року
Законом України від 3 жовтня 2017 року №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»  внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зміни наберуть чинності  01 січня 2018 року. Насамперед зміни торкнуться бази нарахування єдиного внеску, яка становитиме  15 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до нововведень,  платниками єдиного внеску стануть члени фермерського господарства, за умови, що вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Фізичні особи підприємці – платники єдиного податку першої групи будуть сплачувати єдиний внесок  у повному мінімальному розмірі. Змінено і строки сплати єдиного внеску. Так, фізичні особи-підприємці,  особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства, будуть зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок.
 
Зміни в Податковому кодексі з 01 січня 2018 року
Відповідно до внесених змін, пункт 120 1.1 статті 120 1 ПКУ після абзацу п'ятого доповнено новим абзацом, яким встановлено штраф у розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку їх реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів (раніше – 365 календарних днів) з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Одночасно суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів (раніше - 365 календарних днів) з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. Крім того, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН  податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи викладено у новій редакції
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797-VIII) внесені зміни до розділу ІV Кодексу, зокрема: фізичним особам – підприємцям надано право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних із провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат; у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за власним рішенням, останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності; фізичним особам – платникам податку на доходи фізичних осіб за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), встановлено право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. У зв’язку із запровадженими змінами наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 556 (далі – Наказ № 556) форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) та інструкцію щодо її заповнення викладено у новій редакції. Наказ № 556 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 липня 2017 року за № 821/30689 та набирає чинності з 31 грудня 2017 року. Отже, з 01.01.2018 фізичні особи, які згідно з Кодексом зобов’язані та/або мають право подати декларацію, здійснюють свій обов’язок та/або реалізують таке право за формою декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції Наказу № 556 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0821-17)
 
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів!
Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п. 257.5 ст. 257 ПКУ доповнено абзацом другим наступного змісту: «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів "а" і "б" підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 цього Кодексу». Постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» затверджено порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів та встановлено форму лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку. Строки внесення плати за деревину та закінчення заготівлі відображаються улісорубному квитку. У разі отримання спеціального дозволу (лісорубного квитка) лісокористувачамиу поточному році із наданням права на використання лісових ресурсів у наступному звітному (податковому) періоді, податкові зобов’язання з рентної плати у лісокористувачів виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл.
 
При закритті об’єкта оподаткування чи об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням подаємо до контролюючого органу інформацію про закриття такого об’єкта
Відповідно до  п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом. Подається повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП на протязі 10 робочих днів після їх реєстрації, створення або відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Повідомлення за формою №20-ОПП платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 8.4 розд. VIII Порядку). У випадку закриття об’єкта оподаткування чи об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10 робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. При закритті об’єкта оподаткування чи об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням, або через який провадиться діяльність, у тому числі внаслідок припинення діяльності платника податків, повідомлення за формою №20-ОПП подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 повідомлення за формою №20-ОПП заповнюється одним рядком таким чином: - у графі 2 «Код ознаки надання інформації» вказується значення «6 - закриття об’єкта оподаткування»; - графи 3-10 заповнюються згідно з пам’яткою для заповнення розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. № 20-ОПП; - графа 11 не заповнюється. 
 
Набув чинності новий Порядок застосування строків давності: норм п.102.6 – 102.7 ст. 102 гл. 9 розд. ІІ Податкового кодексу України
05.12.2017 набрав чинності Порядок застосування норм пунктів   102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 №861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за №1373/31241 . Зазначений Порядок розроблений відповідно до норм п.102.8 ст.102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України і  він визначає: - механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (далі – граничні строки) відповідно до норм ПКУ; - вимоги до змісту заяви платника податків про продовження граничних строків та порядок її подання; - порядок та строки розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків. Визнано таким, що втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1044 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів   102.6 – 102.7 статті 102 Податкового кодексу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №84/18822.
 
Порушення сільгосппідприємств у сфері готівкового обігу
Державною фіскальною службою України проведено аналіз діяльності суб’єктів господарювання у сфері сільськогосподарського виробництва. Так, в одній з областей протягом вересня-листопада 2017 року (після збору врожаю) проведено 198 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва. За результатами перевірок донараховано 6,3 млн. грн. штрафних (фінансових) санкцій, з яких узгоджено понад 4,8 млн. грн. (76,6 відсотка). До бюджету вже сплачено майже 2,8 млн. грн., або 57,3 відсотка від узгодженої суми фінансових санкцій. Фактичними перевірками було встановлено: 36 випадків порушення вимог пп. 1, 2 ст. 3 Закону № 265 щодо проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та видачі розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції, за які до суб’єктів господарювання застосовано штрафних санкцій на загальну суму 36 грн., як за порушення, вчинені вперше; 155 випадків неоприбуткування (неповного/несвоєчасного оприбуткування) готівкових коштів, чим порушено вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, – застосовано штрафних санкцій на загальну суму понад 5 млн. грн., як за порушення, вчинені вперше; 34 випадки перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства та видачі готівкових коштів під звіт без звітування працівником у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми готівки – застосовано штрафних санкцій на загальну суму 1,2 млн. гривень. Так, наприклад, під час проведення фактичної перевірки каси ТОВ «Д» було встановлено не підтвердженість відповідними первинними документами (прибутковим касовим ордером) надходження 74,04 тис. грн. готівкових коштів до каси підприємства. За результатами перевірки до суб’єкта господарювання застосовано 370,2 тис. грн. штрафних (фінансових) санкцій.  Порушення при наданні послуг (оранка землі, оренда приміщення) населенню за готівку було встановлено і при перевірці каси підприємства СТОВ «Я». Так, з’ясувалося, що суб’єкт господарювання проводив розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій. Також встановлено прийняття 27,3 тис. грн. готівки до каси підприємства без оформлення прибуткових касових ордерів. За результатами перевірки застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 136,5 тис. грн., які суб’єктом господарювання сплачено в повному обсязі. При проведенні перевірки каси підприємства ТОВ «П» встановлено надання суб’єктом господарювання за готівкові кошти послуги з оренди приміщення та водопостачання без застосування реєстратора розрахункових операцій. Виплату готівки за оренду землі на загальну суму 10,74 тис. грн. не оформлено у встановленому порядку видатковими касовими ордерами та не відображено у касовій книзі. Також у касовій книзі відсутні облікові записи щодо прибуткового касового ордеру на суму 8,16 тис. гривень. Окрім того, встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 8,2 тис. грн., а також в касі підприємства знаходились 3,56 тис. грн. готівкових коштів, які не підтверджено відповідними прибутковими документами.   За результатами перевірки застосовано штрафні (фінансові) на загальну суму 128,7 тис. грн., які  сплачено в повному обсязі. Досвід проведення вказаних перевірок у подальшому буде використано органами ДФС при організації контрольно-перевірочної роботи. Звертаємо увагу керівників сільськогосподарських підприємств на необхідності дотримуватись вимог законодавства у сфері готівкового обігу.
 
На вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця,ЄСВ ненараховується
Звертаємоувагу, що відповідно п.1 част. 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців –  підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно  до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5визначеноскладові фонду оплати праці. Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до п.3.23 розд. ІІІ Інструкції №5 та п.8 розд. I Переліку, вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування ЄСВ. Отже, не є базою нарахування ЄСВ вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.
 
Відповідальність за порушення норм застосування податкової соціальної пільги з ПДФО
Відповідно до  положень п.п. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 розділу IV ПКУ від 2 грудня 2010 року № 2755-VI у разі порушення платником податку  норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, та застосування внаслідок цього податкової соціальної пільги за кількома місцями отримання доходів, або також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця,такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється. Щоб поновити право на застосування податкової соціальної пільги  платник податку повинен подати заяви про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Фізичній особі: як одержати інформацію про джерела/суми отриманих доходів?
Для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів громадяни України можуть звернутись особисто або через свого представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) чи до будь-якого контролюючого органу у випадку, якщо вони тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подавши заяву за формою №10ДР та документ, що посвідчує особу. Іноземці та особи без громадянства подають заяву за формою №10ДРдо територіальних органів ДФС в областях та місті Києві, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні). Представник додає до заяви за формою №10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя. У разі якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу додатково додається засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою,який після пред’явлення повертається, та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні). Заява щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків фізичною особою також може бути подана до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів. Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.         Крім того, інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна отримати  у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx.
 
2018 рік стане роком розбудови фіскальної служби
У наступному році ДФС докладатиме значних зусиль для забезпечення платежів до бюджету, індикативні показники по яким перевищують цьогорічні на 123,8 млрд. грн. На цьому наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час апаратної наради з керівниками територіальних органів служби. «2018 рік стане роком розбудови, підняття і повернення довіри як суспільства, так і  бізнесу до ДФС. У нас все для цього є. Ресурс, який вдалося нам акумулювати, дозволить підняти ДФС на абсолютно інший рівень. Більше того, у нас сьогодні є низка напрацювань, пов’язаних зі змінами, які внесені Законом про бюджет в Податковий та Митний кодекси. Також в наступному році ми плануємо провести низку функціональних та інституційних змін. Все це дає нам сьогодні можливість з впевненістю заявляти про виконання завдань 2018 році у повному обсязі», - зазначив Мирослав Продан. Зокрема, індикативні показники з надходжень (сальдо) до державного бюджету у 2018 році для Державної фіскальної служби України визначені на рівні 771,7 млрд. грн. Так, сума податкових платежів (сальдо) складає 399,9 млрд. грн., що перевищує показник 2017 року на 35,6 млрд. грн. Запланований збір митних платежів – 371,8 млрд. грн., який більше 2017 року на 88,2 млрд. гривень. Показники надходжень з основних податків на 2018 рік: з ПДВ з вироблених в Україні товарів - 84,3 млрд. грн., ПДВ з ввезених в Україну товарів – 300 млрд. грн., акцизного податку – 124,1 млрд. грн., податку на прибуток – 81,8 млрд. гривень. 

 

Всі новини