Прийомна сім’я! Прийми дитину у родину

В останні роки в Україні в двічі збільшилася кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Переважна кількість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Дитина в державних закладах отримує комплекс освітніх, медичних і соціальних послуг, але спостерігаються значні відхилення у процесі її соціалізації, які проявляються у відсутності навичок самостійного життя, невмінні самостійно будувати стосунки в сім’ї та відкритому колективі.
Конвенція ООН про права дитини, прийнята у 1989 році й ратифікована Україною у 1991 році, наголошує, що дитині для повного та емоційно комфортного розвитку найкраще зростати в сім’ї, в атмосфері щастя, любові та взаєморозуміння. Саме в умовах сім’ї дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві
Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою  біологічній родини може слугувати інша сім’я.
В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За їх пріоритетністю перелік такій: всиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу ( далі  ДБСТ).
Прийомні сім’ї й дитячі будинки сімейного типу - інноваційні для України форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Основна мета прийомної сім’ї і ДБСТ – тимчасове утримання й виховання дитини, яка приходить у сім’ю з дитячого інституційного закладу, з кризової сім’ї або з медичної установи. За сприятливих обставин дитина може повернутися в рідну сім’ю. 
Пріоритетом у влаштуванні таких дітей Сімейним кодексом України, Законами України “Про охорону дитинства”, “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” визначено  саме сімейне виховання..
Відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” “прийомна сім’я – сім’я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання та спільне проживання”. Функціонування прийомних сімей регулюється Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року №565.
Метою створення прийомних сімей є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти влаштовуються в сім’ю до досягнення вісімнадцятирічного віку або до закінчення навчання у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.
Особливістю прийомної сім’ї як альтернативної форми сімейного влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, є те, що:
дитина, яка виховується в прийомній сім’ї, не позбавляється статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за нею залишаються всі пільги, передбачені законодавством для таких категорій дітей;
кандидати в прийомні батьки обов’язково проходять курс підготовки, розрахований на осмислення батьками проблем, пов’язаних із приходом у сім’ю нового вихованця, опанування соціального статусу – вихователя прийомної дитини;
прийомні батьки у вирішенні проблем прийомної дитини співпрацюють із соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід прийомної сім’ї. Соціальний працівник виступає посередником між прийомною сім’єю і державними структурами, які опікуються проблемами дітей;
утримання прийомної дитини в сім’ї фінансується державою, одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення;
сім’я отримує статус «прийомної» на підставі рішення місцевого органу виконавчої влади, між прийомними батьками й органом, який приймає рішення про створення прийомної сім’ї, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім’ї на виховання та спільне проживання, який визначає права й обов’язки обох сторін.
У прийомну сім’ю може бути влаштовано від однієї дитини до чотирьох прийомних дітей. Між батьками і прийомними дітьми сімейних правовідносин не виникає. За вихованцями зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження раніше призначених аліментів, пенсій, інших виплат державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.
Прийомні батьки влаштовують дитину на власну житлову площу, ніяких пільг щодо поліпшення житлових умов при оформленні прийомної сім’ї законодавством не передбачено. Однією з умов улаштування прийомної дитини є можливість виділити їй індивідуальне місце проживання в прийомній родині.
Обмежує розміщення дітей у прийомній сім’ї вимога оформлення її соціального статусу – без документів, що засвідчують соціальний статус дитини, неможливе оформлення на неї соціальної допомоги, передбаченої на вихованців прийомної сім’ї.
Інформацію про дітей, які потребують термінового влаштування, містить банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, формування якого покладається на служби у справах дітей. У випадку влаштування до прийомної сім’ї збір інформації про дітей та налагодження співпраці з працівниками закладів, у яких вони перебувають, мають проводити спеціалісти служб у справах дітей.
Прийомні діти мають право підтримувати контакти з біологічними батьками й іншими родичами в тому разі, якщо таке спілкування не суперечить інтересам дитини і не заборонене рішенням суду.
Відповідно до Положення про прийомну сім’ю прийомні батьки –подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні батькиє законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей. Щодо сімей, які виховують ВІЛ-інфіковану дитину-сироту, то обов’язком прийомних батьків є дотримання принципу конфіденційності інформації щодо діагнозу дитини.
Окрім проходження спеціальної підготовки, до кандидатів на створення прийомної сім’ї висуваються вимоги щодо достатнього матеріального забезпечення. Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї кандидатів, обчислений за останні шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути меншим ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановленого законодавством.
Також необхідною умовою створення умов розвитку та виховання прийомної дитини в сім’ї є згода всіх її членів на влаштування нового вихованця. При оформленні прийомної сім’ї така згода всіх повнолітніх членів родини, які проживають разом, є необхідною. У свою чергу прийомні батьки мають враховувати згоду не лише дорослих членів родини, а й рідних дітей, які не досягли повноліття.
Ще однією вимогою щодо кандидатів на створення прийомної сім’ї є обмеження за віком. Прийомними батьками можуть бути особи працездатного віку, що пояснюється у першу чергу захистом інтересів прийомної дитини – окрім бажання дорослих слід враховувати й те, що дитина не повинна ще раз переживати втрату близьких людей.
Вік батьківвраховується при визначенні, які саме діти можуть бути влаштовані до прийомної сім’ї. Відповідно до Положення при влаштуванні дитини у прийомну сім’ю має бути враховано наступне: дитина має досягти повноліття до досягнення прийомними батьками пенсійного віку. Час улаштування дітей визначається відповідно до віку молодшого з батьків.
Окрім визначених вимог щодо кандидатів на створення прийомної сім’ї законодавчо визначено обмеження, що стосуються психічного та фізичного здоров’я батьків, виконання ними свої обов’язків стосовно дітей.
Відповідальність за створення і функціонування прийомних сімей покладається на райдержадміністрацію або виконавчий комітет міськради.   
Між батьками й місцевим органом виконавчої влади укладається договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання до прийомної сім’ї. Договір визначає права й обов’язки кожної із сторін, містить вимоги до умов виховання та утримання дітей у родині.
Юридичний статус прийомної сім’я отримує на підставі рішення райдержадміністрації або міськвиконкому. Підписання договору є підставою для початку фінансування сім’ї.
Однією з особливостей функціонування прийомної сім’ї є матеріальна підтримка з боку держави.
Механізм фінансування прийомних сімей регулюється Порядком призначення й виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною” (постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2008 р. № 26). 
На прийомних дітей щомісячно виділяється державна соціальна допомога, що становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.Якщо на дитину виплачуються пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, то розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами і загальними виплатами на дитину.
Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення з розрахунку 35 відсотків розміру соціальної допомоги на кожну прийомну дитину, яка виховується в сім’ї. Розмір грошового забезпечення батьків-вихователів складає 35 відсотків розміру соціальної допомоги на кожну дитину-вихованця, але не більше п’яти прожиткових мінімумів для працездатної особи. Нарахування грошового забезпечення починається з моменту влаштування дитини в сім’ю.
 Призначення і виплати соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються управліннями (відділами) праці й соціального забезпечення населення за місцем проживання дитини. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення батьків. Грошове утримання і соціальна допомога на дітей у прийомній сім’ї перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання.
Положеннями про прийомну сім’ю передбачено контроль за умовами проживання прийомних дітей. Функції контролю покладено на органи опіки й піклування та служби у справах дітей.
Довідка
В Томашпільському районі функціонують  6 прийомних сімей, в які влаштовано на виховання та спільне проживання 14 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Крім прийомних сімей, в районі функціонують 2 дитячих будинки сімейного типу, в яких виховуються 13 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
За детальнішою інформацією звертатися до служби у справах дітей райдержадміністрації:  щоденно з 8.00 до 17.00 год  та за телефоном (04348) 2-23-45.
Служба у справах дітей райдержадміністрації
 
 
 
 

 

Всі новини