Податкова інспекція повідомляє:

Змінений закон щодо РРО 

 Набрав чинності Закон України № 569 від 1 липня 2015 року, яким передбачено, що взагалі не використовувати реєстратори розрахункових операцій мають право платники єдиного податку першої групи, які здійснюють роздрібний продаж на ринку або надають побутові послуги та не використовують найману працю. Змінився порядк використання РРО для платників єдиного податку  другої та третьої груп (фізичних осіб). Так, суб’єкти господарювання, які мали протягом календарного року обсяг доходу, що дорівнює або менший ніж 1 млн.грн, можуть не використовувати у своїй діяльності РРО. Всім іншим необхідно придбати та належним чином зареєструвати такі РРО. Слід врахувати, що платники єдиного податку третьої групи зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій при проведенні розрахунків із споживачам вже з 1 липня 2015 року.

 

Нові форми книг обліку для платників єдиного податку

  Відповідно до вимог ст. 296 ПКУ фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку ведуть книгу обліку доходів. Форму та порядок заповнення книги затверджено  наказом МФУ № 579 від 19.06.2015р. Даним наказом встановлено дві форми книги обліку. Тож платники єдиного податку першої та другої груп, а також третьої групи, які не є платниками ПДВ, щоденно за підсумками робочого дня відображають лише суми отриманих доходів. Ті ж платники єдиного податку, які є платниками ПДВ ведуть книгу обліку доходів та витрат. Обидві форми книги ведуться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді. Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Дані книг заповнюються у гривнях з копійками та в подальшому використовуються платниками податку для заповнення податкової декларації.

 

Як приватним нотаріусам інформувати податкову

 Податковим кодексом передбачено, що при вчиненні нотаріальних дій, а саме: посвідчення договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору; видача свідоцтв про право на спадщину;  посвідчення договорів дарування, на приватних нотаріусів покладено обов’язок щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені договори та видані свідоцтва (включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку) у порядку, встановленому Кодексом для податкового розрахунку. ДФСУ наказом від 17.07.2015 р. №507 затвердила Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку подання вказаної інформації, зокрема, при вчиненні вищезазначених нотаріальних дій приватний нотаріус зобов’язаний надавати інформацію контролюючим органам шляхом заповнення граф 1, 2, За, 4 та 5 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), у строки, встановлені для податкового кварталу. У зазначених графах відображається: порядковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку, сума нарахованого доходу, сума сплаченого ПДФО (у випадках передбачених Кодексом), ознака доходу згідно з довідником ознак доходів. 

 

Підставою для припинення сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток платником, який перейшов на спрощену систему оподаткування, є реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку

 У січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік. Такі норми встановлено пунктом 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (обрання третьої групи платника єдиного податку) шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ). Що стосується переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, то сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючих органів документи, визначені у п.п 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ). Отже, підставою для припинення сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток платником, який перейшов на спрощену систему оподаткування, є реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

 

Про порядок повернення на поточний банківський рахунок помилково та/або надміру перерахованих коштів на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ

 Якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку. Такі норми встановлено підпунктом «б» п. 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 ПКУ. Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Мінюсті України 14.10.2014 за № 1267/26044, із змінами та доповненнями, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додатком 4 до декларації. Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110 (п. 11 розд. Х Порядку № 966). Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року №569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви). Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.