Томашпільське відділення Крижопільської ОДПІ інформує:

Понижуючий коефіцієнт при обчисленні єдиного внеску з 13 березня обчислюється за новими умовами 

 

13 березня набрав чинності Закон від 2 березня 2015 р. №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці». Відповідно до змін, внесених Законом №219-VIII, до 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску застосовується з понижуючим коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно такі умови: база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу; після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік; кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абз. 3 та 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону. Понижуючий коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за встановленою формулою. Показники за 2014 рік визначаються на підставі поданої звітності по єдиному внеску. Якщо в результаті розрахунку його значення буде менше ніж 0,4, то платнику слід застосовувати коефіцієнт 0,4. У разі несвоєчасної сплати єдиного внеску платник позбавляється права на застосування понижуючого коефіцієнту. Таке право поновлюється з місяця, в якому відбулося повне погашення боргу. Поширюється Закон на підприємства будь - якої форми власності та приватних підприємців, які використовують працю найманих осіб. Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно або використовують працю інших громадян на умовах трудового контракту теж мають право застосовувати понижуючий коефіцієнт. З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені ч. 5 та абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону для платників єдиного внеску, визначених в абз. 2, 3, 4 та 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, застосовуються з коефіцієнтом 0,6. Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 28 грудня 2014 р. №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці». 

 

Щодо заповнення платниками податків окремих реквізитів платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість 

 

Відповідно до пункту 2 статті 2001 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань.  Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка. У зв’язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що: у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника; у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника; у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»; у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»; у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку. Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповняти згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої  Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (із змінами). 

 

Щодо приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних 

 

Починаючи з 1 січня 2015 року, скасована норма Податкового кодексу України, згідно з якою платники податку зобов’язані були подавати до органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу). Тобто, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається. Посилання на роз'яснення ДФС: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63549.html  Враховуючи зазначене, доводимо до Вашого відома, що приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за формами:  J1200808    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (скорочена перероб. пiдпр.) п. 11.21; J1201508    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних; J1209008    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних; J1209408   Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (до декларацiї з ПДВ (спецiальної), – Державною фіскальною сужбою України будуть прийматися виключно за звітний період до 01 січня 2015 року.  

 

Військовий збір: зміни в порядку сплати з 13 березня 2015 року 

 

Законом України від 02 березня 2015 року № 211-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який набере чинності 13 березня 2015 року, внесено зміни до порядку сплати військового збору, а саме відповідно до підпункту 1.7 пункту 16.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, будуть звільнятися від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. До доходів, які не будуть звільнятися від оподаткування військовим збором, належать: – сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов'язання Національного банку України (підпункт 165.1.2 пункту 165.1 статті 165 ПКУ); – дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (підпункт 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПКУ); – сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 ПКУ); – доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами цього розділу (підпункт 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 ПКУ); – інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та казначейськими зобов'язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти (підпункт 165.1.52. пункту 165.1 статті 165 ПКУ). 

 

Особливості визначення звичайної ціни з 1 січня 2015 року 

 

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ. (підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до статті 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну. Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у підпункті 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 ПКУ. Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом. Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту. Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу. 

 

До уваги платників ЄСВ: нові критерії для застосування понижуючого коефіцієнта 

 

13 березня 2015 р. набув чинності Закон України №219-VIII від 02.03.2015р. «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці. Роботодавцям слід звернути увагу на те, що законом змінено критерії застосування понижуючого коефіцієнта єдиного соціального внеску при нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам. Зокрема, платник може застосувати понижуючий коефіцієнт від 0,4 до 0,99, якщо виконуються одночасно такі умови: - база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу. - після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік. - кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника  за 2014 рік. Ця умова не застосовується до фізичних осіб – підприємців роботодавців. Платники самостійно щомісячно обчислюють коефіцієнт. Однак, платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені законом строки, позбавляється права в майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати недоїмки (боргу). Більш детально із Законом № 219-VIII можна ознайомитися на сайті Верховної ради України за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/219-19. 

 

Чи мають право СГ використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді 

 

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» . Так, відповідно до п. 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів. Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 1 січня 2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z – звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.12). 

 

Отримали спадщину чи дарунок – задекларуйте! 

 

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість спадщини і дарунків, якщо вони отримані від члена сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, батьки і діти). Також не підпадає під оподаткування спадщина і дарунок, отримані інвалідом I групи або особою, що має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківської опіки та дитиною-інвалідом. У всіх інших випадках ставка податку складає 5 %. Платники податку, на яких поширюється пільга щодо оподаткування дарунку та спадщини, не зобов’язані подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. В інших випадках громадяни зобов'язані задекларувати такі доходи до 1 травня року, що йде за роком, в якому отриманий дохід у вигляді спадщини або дарунка, і до 1 серпня сплатити з таких доходів відповідну суму податку. Порядок оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини або дарунка визначено ст.174 Податкового кодексу. 

 

Бути платником єдиного податку: в чому особливості? 

 

Фізична особа-підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу ДФС не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Зокрема, 16 березня 2015 року – останній день подачі такої заяви для переходу на спрощену систему з 2 кварталу поточного року. Відповідно до статті 297 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків: - податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ; - податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ; - податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності. У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах. Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. 

 

 

Форма подання декларації з акцизного податку 

 

Форму Декларації акцизного податку та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку". Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Об'єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені статтями 213 та 214 розділу VI Кодексу, перелік підакцизних товарів (продукції), розмір ставок акцизного податку - статтею 215 розділу VI Кодексу (п. 3 та п. 4 розділу 1 Порядку). Декларація складається із загальної частини, що містить необхідні обов'язкові реквізити платника, та шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків розрахунків для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації. Порядок заповнення Декларації окремо за кожним розділом наводиться у розділі IV, а додатків - у розділі V Порядку (п. 2 розділу II Порядку). У п. 2 розділу 1 Порядку зазначено, що платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці "Ознака подачі" на останньому аркуші Декларації. Платник податку - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації. Нагадаємо, що останній день подання такого додатку та декларації – 20 березня за лютий 2015 року. 

 

Без РРО - продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів 

 

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Водночас п. 4 ст. 9 Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів. 

 

Платники ПДВ звітують 20 березня за новою декларацією 

 

Подання податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року та наступні звітні періоди  здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №957 у редакції наказу МФ України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547. Державна фіскальна служба України у листі від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17 "Про податок на додану вартість" надала роз’яснення, щодо особливостей заповнення нової декларації та форм до неї. Зокрема, до рядка 20.1 розділу ІІІ декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року. Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року обліковується в розділі ІV декларації за лютий 2015 року та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації. До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації починаючи зі звітного періоду березень 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за попередній звітний (податковий) період (наприклад, у рядку 20.1 декларації за березень 2015 року відображається значення рядка 24 декларації за лютий 2015 року). Лист ДФС України від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17 "Про податок на додану вартість", розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України в розділі податки,збори,платежі/загально державні податки/податок на додану вартість. 

 

Заступник начальника Крижопільської ОДПІ,

начальник Томашпільського відділення                           О.Г.Білецький